…знімілі очі гладить дивна ніч,
торкає сумом зоране обличчя…
відходить тінню назавжди у віч -
ність,
в свічадах тиш запалюючи свічі,
твоя душа - ще тепла від бажань,
кружляє,
квилить,
горнеться в останнє
до плоті,
в жили,
де жила...
і жаль,
що судний день після зорі настане…
…і витирає зронену сльозу,
малює крейдою
по стінах
і по скронях
твою дорогу - хресну й голосну,
і тулить увесь світ в твої долоні…
