І не буде нікого, хто взяв би на плечі хрест.
Це твоя персональна Голгофа – твоє безсоння.
Ти читаєш молитву, як вирок чи маніфест.
Ти читаєш цей дощ по обличчях людей. У скронях
Трошки болю – лиш стільки аби не заснути. Втім,
Ти була би щаслива побачити сон чи просто
Провалитись у спокій, до ранку забутись в нім.
Буде ніч тобі ліжком, а може німим погостом.
Будуть сни, буде тиша, ти тільки не бійся. Спи.
Диво-янголи в головах стануть тобі співати
Колискових або поминальних. І чути схлип.
Засинай, моя дівчинко, спи і не плач. Не варто.
