Приміть пошану, наш Арнольде*!
В передчутті нових століть
Ви так бадьоро з нами входите
В нові десятки нових літ.
Ви голова на будмайдані,
Нових будівель перший трест.
Пройдемо тут, зверніть направо,
Де Вашій праці знають честь.
Спиніться, друже, мимоволі-
За небокраєм видно край –
Міста спиняються збудовані
Навіки вашими руками.
Арнольде Якович, спитайте,
Як мало це для Ваших міст:
Стояти сіро, жити марно
Великих сім дестків літ.
Вони Вам заздрять. Ви натура!
Один епітет – життєлюб.
А дехто каже: „Любить музику”,
А от підказують: „Наташ і Люб!”
Таких цінує вся спільнота,
З великих літер пишуть „Пе”,
Коли така важка робота
Стає ПРОФЕСІЄЮ.
Беріть в майбтнє все, що можна
З прожитих літ на пам′ять взяти.
Ми залишаємо напотім
Довічне право будувати!
*Примітка. Арнольд Якович - на той момент ювіляр. Загалом гарна людина. Будівельник з 40-річним стажем.
