|
|
| Авторів: |
2698
|
| Творів: |
51624
|
| Рецензій: |
96047
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 10787, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.138.134.247') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Вірш
|
|
|
| © Ayanami, 29-07-2008
|
Тихий дощик, нічна прохолода,
Сивий вітер по полю гуляє
І стара, трохи мокра колода
Свою пісню останню згадає.
Як стояла вона на цім полі
У рясному чудовому вбранні.
І не знала берізонька кращої долі,
А ніж співи пташок насвітанні.
І сьогодні як завжди привітна,
Вітру листям своїм щось шепоче,
та не знає берізонька бідна,
що їй доля безжально пророче.
А десь здалеку чорна фігура
До берези наблизилась тінню.
«Це мій гість, - обізвалась привітна натура, -
Милуватись прийшов мною в пору осінню».
На тім слові вона ще гарнішою стала
І вклонилась вона чоловіку –
Наївна береза тоді ще не знала –
Він прийшов вкоротити їй віку.
Чоловік той не гаячи часу
дістав пилку сталеву, блискучу.
І в одну лише мить поля прикрасу,
Розпилив на колодочок кучу.
Не співають пташки на світанні,
Не шепочеться більше із вітром,
І слова її десь пролунали останні
«Простіться за мене із світом».
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
|
