Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51624
Рецензій:	96047

Наша кнопка

Код:

Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 10776, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.12.153.240')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Поезія Вірш

// Мовчи //

© Іван Лузан, 29-07-2008
Мовчи! Нічого не кажи! Я знаю, ти - уособлення тиші. Коли тобі неспокійно, ти не плачеш. Пробач, якшо шось не так, але тільки мовчки. На мене із хмар падають краплі порожні, беззвучні і беззмістовні. Мої руки вологі, а потім і мокрі, і я не здатен втримати в руках своє Сонце. Мовчи! Я насолоджуюсь тишею. Мовчи! Звуки померли. Мовчи! Я не хочу чути нікого. Мовчи! Я напружу м"язи і закричу. Незворушно ти сидиш на холоднім камені, а мені чомусь і холодно і душно. Душа моя відмовляється від галасу і голос її падає в прірву. Мені приснились луги, на яких сідає Сонце - відпочиває, співає, а потім тікає від своєї тіні, довго в хмарах блукає. Питає, чому промені його холодні такі? Мовчи! Я насолоджуюсь тишею. Мовчи! Звуки померли. Мовчи! Я не хочу чути нікого. Мовчи! Я напружу м"язи і закричу.

Написати рецензію	Рекомендувати іншим
Оцінити твір: (голосувати можуть лише зареєстровані) кількість оцінок — 0

Згенеровано за 0.04438304901123 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати