Вже все було...
Тримали звіра на долонях,
стискали йому голову -
не міг він ворушитись.
Стискали йому горло
щоб повітря не лишилось -
в самих роти зашились.
Кололи йому очі...
Лишали його в ямі,
несли його до мами,
вшивали в нього душу
і вчили говорити.
Вимагали заспівати.
а потім - не брехати.
Вшивали іншу душу.
Казали полюбити...
Звір.
Самі не вміли жити,
а вчили звіра тОму,
що він є не такий
як всі - облуда.
А потім сльози пили
з стаканів після рому.
За звіра замовляли упокій,
а звір сміявсь на слово "люди"...
Звір.
Вже все було...
Тримали звіра на долонях,
роки гноїли у полонах -
життя загуло!
Вже заросла дорога
для очей моїх.
Для інших - чиста перемога!
І звір сміявся з них.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design