Квітучої сакури аромат,
Співи дивних птахів,
Трави зеленої оксамит,
Юрби польових тхорів.
Усе це вмить оживає
В перших променях сонця
Тієї величної держави –
Країни Сходу Сонця.
Хвиля берег безкрайній
Візерунками покриває,
А вітер на світанні
Соснову гілку гойдає.
Стара сосна знає таємницю,
Кілька віків її охороняє,
Про імператорську скарбницю,
Де й коштовностей немає.
Немає там ні золота, ані алмазів,
Є лише стара шабля
З написом зі стразів.
Хто той напис прочитає
І не побоїться –
Задрімавши відлітає
З птахами дивиться
Як люди тут жили
Кілька століть тому,
Як сміялись, як тужили,
Незнаючі втоми.
А як пелюстка вишні
До неба востаннє здійметься –
Тоді імператорська сім`я
По містку пройдеться
І посмішкою місяця
Ця казка обернеться…
