наче скибку відрізано
рідні стіни з дитинства
теплий дух
і-му-ні-тет в мене знижений
наче вмер хтось із близьких
відчайдух
3.
Біль, як вода, невпинно ллється, ллється.
Бо тріснула труба думок розумних.
Це все не вигадки. І зовсім не здається.
Я тампоную біль потужно-струмний.
Аварія самотнього масштабу –
ЧП в душі (прорвалася труба!)
Сльозами заливає серце спрагу
за світом, де душа ще – голуба...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design