Пам’ятай ти мене вітер,
Пам’ятайте мене, хвилі,
Небо рясним дощем вмите,
В ньому хмарки серцю милі.
Серед всіх куточків світу
Саме цей я обираю.
Я замислюся про квіти,
Ті, що вітер коливає,
Щоб пірнути в нього, треба
Придивитись - погляд тає...
З терпким присмаком простору
Буде литися рікою,
Підійматиметься вгору
Свобода суму та спокою.
Краплю почуттів в намисті
Жадливо візьму з собою,
Золотисті та ігристі
Брижі пробіжать водою...
Тут залишу щось надійне
У раю справжнім на землі,
У важкий час мене підійме,
Відродить щось нове на тлі...
Пам’ятай ти мене, Дніпре,
Не забудьте мене, хвилі,
Я разом із рвучким вітром
Підкоряюсь вашій силі
Даруєте чуття із перцем
А я вас зором обіймаю,
Будьте певні, щирим серцем
Що я вас запам’ятаю.
