Прийшла вже осінь, і пішли листи
Кудись без адресатів, і навіщо
Намалювала їм чорнилами хвости,
Лиш вітер, вітер знає, вітер свище,
Лиш вітер носить, вірші і слова,
На шибку ліпить позабуті коди.
Нема листів, а є лише одна
З одвічних загадок осінньої негоди.
Є парк, є день вже голий і пустий,
Є ранок, кава, з присмаком прощання,
І просто я не пишу вже листів.
Надворі осінь, чи вона остання?
