|
|
| Авторів: |
2685
|
| Творів: |
51026
|
| Рецензій: |
95767
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 10481, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.15.156.140') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
вірш
|
|
|
| © Вячеслав Семенко, 08-07-2008
|
Сів я в потяг цей, не обираючи
напряму і станції призначення,
ще не знав ні прикрощів, ні радощів,
примхами дорожніми не навчений.
Довгий, наче черга за хлібиною,
відбивав колесами миттєвості
і лишав. хвилина за хвилиною
клапті долі на чужій місцевості.
Вікна невідомістю зашторені,
як ведеться у сюжеті гострому,
ми прийшли невдалими акторами
у театр обмеженого простору.
Наше амплуа - це роль мандрівника,
покупейно визначені випадком.
Реаліст сидить навпроти мрійника,
всі керовані не правилом а винятком.
Тут їмо, кохаєм і кохаємось,
недоладно удаємо грішників.
Скільки часу на марноти згаялось,
не збагнувши в метушні, що річ не в тім...
Вийде хтось і вже не повертається,
хтось валізи розкладає гамірно.
Тут за понеділком зразу - п"ятниця,
часу гра із легковажним наміром.
Але є обмеження у вічності.
Заскрегочуть двері на завершення,
вийду просто у жовтневу ніч в росі
і розтану в ній, неначе вперше я.
Повезе вагон у нерозгаданість
мій багаж із дріб"язкових клопотів,
щтучні радощі, таїни зрад чиїсь,
нісенітниці, що дощ налопотів.
Праведною щирістю полонений,
з тишею незайманою вінчаний,
чистоти землі торкнусь долонями
і життя почну новими віршами.
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
|
