як цікаво споглядати за буденним життям
кожна дрібничка цікаво ріжниться
от дивлюсь хтось іде із пакетом з сміттям
хтось біжить на маршрутку запізнитись боїться
я спокійно сиджу і курю каву п'ю
пролітають так дні і буденні напряги
так потрохи від мене час кохану мою
забирає все далі під чужі уже стяги
зранку вийду на кухню ввечері знову тут
знову та ж філіжанка і цигарка в зубах
кожен день я повторюю той же маршрут
ті ж слова кожен день я держу на устах
от читаю сергія все того ж жадана
якийсь вірш про кохання і згадав я тебе
ти десь зараз далеко може в ванній одна
і тут раптом душа моя знову збагне
що я втратив напевно тебе на віки
вже не будемо більше ми так дивно кохатись
я зі слів не складатиму більше вінки
а тобі вже не буде на що ображатись
і я в розпач упав я змарнів на льоту
захотілось кричати стрибати і впасти
але раптом таку от спонтанну мету
телефону моєму вдалось в мене вкрасти
все тому що це ти теж згадала мене
певно все ж таки щось між нами існує
тільки варто мені лиш згадати тебе
як твоя вже рука мені телефонує
підіймаю алло як там справи твої
всьо окєйно всьо файно всьо так як і завше
а я вдома у себе от співаю пісні
і тобі подзвонила знов не знаю я нащо
знов розмова у нас відбулась як завжди
і я радий тепер я літаю під небом
знову я сплів із слів своїх нові вінки
я відчув себе знову живим ще поетом
ти образилась знову я відчув я так й знав
і ти знову мене не дослухавши зникла
от за це я тебе мила і покохав
бо тепер знаю я янглоля моя дика!
