|
|
| Авторів: |
2698
|
| Творів: |
51619
|
| Рецензій: |
96041
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 10373, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.149.235.10') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Лірика
|
|
|
| © Ігор Пістунов, 02-07-2008
|
На груди хвиль кладу свої долоні,
Щоб моря зміряти руками ширину.
Шалене сонце стугонить у скроні
І маниь в студену глибину.
І небо, чисто вимите з учора,
Дощем, ні, зливою, як в тропіках, сія
На море схоже – синє і прозоре.
А в центрі світу, в морі, в небі – я.
Перевертаюсь в кришталевім храмі
Пірнаю гилбоко, щоб мушлю та мдістать
Як кридами винахую руками,
Влітаючи у літню благодать.
А там, неначе на старім малюнку
Горби круті і квіти запашні
Химерних скель прадавні візерунки
Орли літають в синій вишині.
Щось манить в гори даді, далі, далі,
Хоч камінь кришиться і спрага рот дере.
Та краще нагороди чи медалі
Цвіт будяка, а чи листок з дерев.
І більше красоти мені не треба
Як бачити і наяву і в снах
На Ечкі-Даг наштринутеє небо
Шайтан-Бармак в щілині Гяур-Бах
Все далі йду, гора не помічає
Свята. Стоїть величний купол у віках.
Пік Легенер багнетом в небі сяє,
Я ж, промайну як мить в гори очах.
12.05.2003
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
|
