я зранку випив капучино
поцілував тебе у шию
сказав: я до вечері повернусь.
і розвернувшись підійшов до двері
відчув легке недомагання...
впав...
а потім у лікарні вже очнувсь
стояли поряд лікарі,
дивилися у рот мені...
спитали: все нормально?
я відповів: авжеж!
а що до речі сталось тут?
мені відповіли: ти труп.
сказав: не може бути
сьогодні був я ще живий!
відповіли: так то сьогодні,
а нині зараз ти вже труп
спитався: як це, люди,
в мене ж дружина тільки народила сина
відповіли: й вона вже тут
спитав: а де ж тоді моя дитина?
сказали: і він тоже труп...
але стривайте... скажімо... це можливо
що я тут тільки тимчасово,
а потім я прокинусь, оп!
і я вже зовсім і не тот...
не труп, я маю на увазі.
ну зараз спробуем вколоти
тобі бадьоре "айболить"
ну шо, які там в.і..д...ч....у.....т.......т.........я
.........................................
відкрив я очі, не повірив,
я знову ковдрою не вкритий
немає лікарів, немає трупів,
немає жінки і дітей...
матуся кличе снідати до столу...
і я спускаюсь як і кожен день.
мені шістнадцятий минало
я ні про що не думав ще,
але та жінка що дружину мені грала
або на неї схоже трішечки дівча
сьогодні в клас до нас прийшла
і привітавшись вона так сказала:
привіт, не проти, поруч сяду?
я відповів: іди в #$%^&!!!
