...я знайшла у траві яблуко
і вирішила підняти
разом з яскраво-червоною
не-ідеально-овальною
плямою
на жовто-рожевому тлі
як моя родимка
на жовто (від утоми)-
рожевій (від пудри) щоці
ми – сестри-двійнята
як в індійських фільмах
екстрасенсорна нитка
напнута між нами
я буду сестра
старша
на тридцять хвилин
телепатичною ниткою
я дістанусь навшпиньки
до свідомості яблука
буду лежати кругла
на немитій долоні
свого нерозумного тіла
відпочивати від спогадів
доки мине півгодини
вертатися мушу туди
мені треба котитися
а не – як перше – іти
страшно зірватися з нитки...
...а може
у тілі лишились інкстинкти
воно відкриє рота
поділить мене на шматки
забере ковтками з руки
і я лежатиму знову
у власній голові
наслідуючи форму
кругла як на долоні...
...а тіло розтиснуло пальці
і я упала в траву
хтось мене підніме
впізнає родиму пляму
дуже захоче сховатись
лише на півгодини
від світу
у власній
руці...
...тоді НАС СТАНЕ
НА ОДНУ БІЛЬШЕ –
ЯК Я НЕ ПОМІТИЛА ІНШИХ? –
у Великому Яблуці!
