Чуєш цей поклик, що лине над краєм ?
Пісня струмків у долині дзвенить.
Травень, мов олень, за обрій втікає;
Нині святкуй, бо ця ніч – наче мить !
В коси твої буду квіти вплітати,
Ніжних фіалок озерну блакить.
Вітер підхопить п ’ янкі аромати,
Ти їх вдихни, бо ця ніч - наче мить.
Чую – весна соловейком щебече,
Серце моє все сильніше горить.
Линуть до тебе чуття молодечі,
Їх не відкинь, бо ця ніч – наче мить.
Місяцем юним у кронах зелених
Квітне кохання моє і зорить.
Ближчає день, поспішай, наречена,
Нині цілуй, бо ця ніч – наче мить.
***
Рецензії до цього перекладу (і не лише рецензії) - тут - http://www.gak.com.ua/creatives/2/9779 .
Оригінал:
Erik Axel Karlfeldt
Majnattsröster
Hör, hur den kallar oss - hör du ej sången?
Klingande strömmar i dalen den ner:
Snart är den lustiga vårtid förgången;
jubla en majnatt och se'n aldrig mer!
Kring dina lockar jag brudslöjan lindar.
Kransen av daggig viol jag dig ger;
Friskt skall den dofta i vakande vindar,
dofta en majnatt och se'n aldrig mer.
Våren jag hör över ängarna sjunga,
högre mitt hjärta dock manar och ber.
Dig vill jag giva, vad känslorna unga
skänka blott en gång och se'n aldrig mer.
En gång min kärlek, den jungfruliga skära,
blommar i livet och dofter och ler.
Skynda, min brudgum, ty dagen är nära.
Kyss mig en majnatt och se'n aldrig mer!
