Щось відбувалось. З ним, Максимом Дейком, з його родиною, батьками, друзями і просто знайомими. З усією країною. І не лише з нею. І не лише у вузько географічному сенсі. Кожний наступний рік був гіршим за попередній. Кожний новий місяць ховав у собі небез...

Даремно малюєш на шибі серця:
герцог тиші
наймає солдатів у дворі замку.
На дереві стяг свій закріплює він –
що мов синій листок восени;
стебла журби і квіти часу розподіляє
у війську...
Пауль Целан.
Вечір. Дерево. Парк. Я – божевільна птаха, що с...

                             Ми любимо жінок з принципами. Нашими.
                                   Лешек Кумор
- Жінку стервою робить чоловік, - сказала вона і почала наколювати  виделкою нарізаний лимон.
Що тут додаси?
Я зовсім не збирався казати,...

                                Смішно вимагати від уряду,
                                щоб він розбирався в мистецтві:
                                біта не бачить нічого, окрім м’яча,
                                так уже вона влаштована.
...

Божевілля прийшло невловимо для його свідомості.
Він навіть не помітив, як світ став яскравішим.
“Божевілля – це чудово, - розмірковував він, переконаний у тому, що з’їхав з глузду. - Весь світ нагадує прекрасну казку, в якій ти – Творець. Цар і Бог. ...

                                         - Ти йдеш до жінок?
                                            Не забудь канчука!
                                            Так казав Заратустра
                                                  Фрідріх НІЦШЕ...

Десь колись жив собі на світі чоловік, який заробляв собі на прожиток тим, що копав колодязі. Ходив від села до села, від міста до міста, заглядав у маленькі селища й на хутори, і скрізь питав, чи не треба колодязя викопати. І скрізь знаходився брдай один...

Нічний Метелик народився опівночі, у пору літнього передгроззя. Усе німіло в глухій задусі, а Метелик, вивільнившись із сухої шкаралупини лялечки, відчув себе вільним і щасливим. Бо що є щастя, як не усвідомленнясебе самого?
Ніч стояла темна-темнісінька,...

На старій березі з обламаною колись вітром верхівкою було лелече гніздо. А у гнізді самотньо стояв уже оперений Буслик і махав крилами, розганяючи полудневу спеку, а заодне й вправляючи крила, на яких йому час було злітати в небо. Але Буслик... боявся.
Д...

Давним-давно, може, за мільйони світлових літ, коли наша планета була звичайнісіньким уламком якогось невідомого світу й гасала по чорному Космосу без руля і без вітрил, не було на ній нічого, крім товстелезного льодяного панцира. Єдиним господарем на том...