Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51622
Рецензій: 96045

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 9794, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.139.93.168')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Проза Мініатюра

...збудити бабусю

© Зоряна Замкова, 23-05-2008
До автобуса підійшла жіночка з бабусею, такою тихою, що сметана на голові встоялась би.
- Пане шофер, - жіночка була саме з тих, в яких язикові щодня свято, - пане шофер, моя мама їде до Тернополя. А самі бачите – вже в літах, може чогось конче захотіти, то станьте їй коло якого переліска. Може задрімати дорогою і проїхати Трембовлю. Дуже би вас просила (а ото ще п‘ять гривень за турботу) збудити її в тій Трембовлі...
Жіночка ще довго щебетала, аж водій рейсового автобуса від того вліз би й у мишачу нору. Тільки махав головою, що таки не забуде про бабусю – срібну кульбабку.
А спека поковтала всі дощі. І за кермом старезного автобуса було не те, що спекотно і задушливо – топився мозок, як льоди. І хоч водій за роки звикся до такого совдепівського комфорту, в той день забіг би за тридев‘ять земель, де й перець не росте, аби трохи охолонути від спекоти і метушні.
Траса була майже вільна, тому напруги не виникало, і він включив FM-радіо. Розмова в ефірі затягла його увагу аж до того моменту, коли на обочині дороги він побачив посріблену бабусю, яка пасла худобу.  Якби був на ньому очкур, то з переляку-згадки луснув би. Теребовлю вже проїхали кілометрів п‘ятнадцять назад. А бабуся, яку водій мав збудити в місті, спокійненько дрімала в автобусі.
Піт, що й без того заливав обличчя, став холодним: що робити з бабусею?
Нічого кращого водій не вигадав за хвилину розумового напруження, як повернути автобус назад і висадити пасажирку, як і обіцяв. На здивування пасажирів скоромовкою відповів, що треба заправитися, бо не дотягне до Тернополя. Вдруге причаливши до пристані теребовлянської автобусної, він похапцем побіг будити бабусю. Старенька спросоння обвела очима салон автобуса, згадуючи, де вона є. Потім штивно подякувала водію, що збудив її в Теребовлі.
- Мені треба було за годину ліки випити, дочка наказувала, щоби не забула. А то якраз, коли ми Трембовлю минали... А мені до Тернополя.
Бабуся ковтнула таблетку і далі засопіла, як добрий солдат – на рахунок ...три.
Водій ошелешено всівся за кермо, сам до себе сказав щось на китайській мові. І знову погнав автобус за маршрутом, бо й так тридцять кілометрів накрутив зайвих ...

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

© Настя Мельниченко, 25-05-2008

Історія

На цю рецензію користувачі залишили 4 відгуків
© black3012, 23-05-2008
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.043887138366699 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати