Дивись - наближається липень! Липень того року, що випустить тебе зі школи. Чи задаєш ти зараз собі питання, що стільки років треба було робити у тій школі? Я знаю - якщо ти нормальна людина, то не задаєш. Адже у школі було так добре!..
А чи думаєш ти, що ж робити зараз от, після випуску? Цього я не знаю. Взагалі, треба було відповісти собі на це питання раніше. І якщо відповіді досі в тебе нема, я тобі співчуваю. Погодься - неприємно і трохи сумно, що ти не зможеш більше сидіти на звичному і нагрітому місці серед любих друзів, котрі навчили тебе стільком корисним речам. Тож ти маєш розуміти, наскільки треба вчитись далі.
Я дуже сподіваюся, що зможу донести до тебе дещо нове і цікаве, розповісти щось, що допоможе отримати гарну освіту і знайти свою дорогу в житті.
Спочатку уяви-но, як гарно бути студентом.
Ти знаєш, хто такі студенти? Це хлопці та дівчата (рос. парни и девушки), які ходять на заняття до університетів, академій, інститутів, коледжів та технікумів. Канікули в них тривають менше, але щодня максимум до другої по обіді вони вільні.
Що роблять студенти на заняттях? Те ж саме, що і учні в школах. А що після занять? Вони всі дружно роблять те, що в школі робили лише найпродвинутіші. На студентів з гуртожитків падає подвійне навантеження, вони мають бути напоготові з ранку до світанку... Героям слава!.. Для них відкриті всі нічні клуби, пляшки пива і пачки цигарок. Всі знають справжні цінності, всі вміють стильно жити. Бо в студентському колективі ласкаво помагають всім, хто ще дечого не вміє і жорстко примушують тих, хто не хоче. Студентство вчить бути такими як всі, бути найкращими, бути самими собою.
Як же ж можна стати студентом? Треба йти здобувати вищу освіту. Доведеться тільки визначитись із таким, несуттєвим втім, питанням - куди йти вчитися?..
Завжди найкращий варіант - це піти вчитися до університету або іншого вищого закладу освіти, приблизно рівного йому за статусом. Зараз поясню чому.
Поступивши туди, ти матимеш престиж. Запам'ятай це слово - престиж. Воно має бути для тебе найбільшою необхідністю і провідником по життю, адже престиж може дати найбільше життєве благо - авторитет!
Крім того, в університеті довго вчитися - в середньму п'ять років. Зробивши такий вибір, ти не бовтатимешся без діла тривалий час.
Якщо твої батьки закінчили свого часу університет, вони і не мислитимуть іншого шляху для тебе. Адже діти мають бути не гіршими від своїх батьків! Крім того, батьки завжди хочуть, щоб їх діти були на них схожі.
Доречі, саме старше покоління, яке вчить нас життю та духовності, частіше звертає увагу на таку обставину: в університетах гарний колектив. Це діти людей, які теж вчилися в університеті.
Вчитись там, як і практично всюди, можна безкоштовно, а можна за гроші. Кому як подобається. Втім, більшість прагне безкоштовної освіти (тобто за гроші держбюджету). А оскільки держава фінансує обмежену кількість студентів, на бюджеті дуже часто є конкурсний відбір і тому туди важче поступити. Для тих, хто вважає нижче своєї гідності брати участь у змаганні за халяву, є приватні університети, де вчать тільки за гроші. Від цього їхній престиж аж ніяк не знижується.
Отримавши диплом спеціаліста чи маґістра, ти точно зможеш стати вчителькою або начальником.
Коледжі та технікуми ранґом нижче, в них поступають зазвичай після дев'яти класів. Батьки попіклуються віддати тебе туди скоріше за все в тому разі, коли твої розумові здібності не ґарантують вступу до престижнішого ВЗО.
Вчаться там студенти менше і ставляться до них трохи з меншою повагою. Але й розумних викладачів, котрі не створюють зайвих проблем собі та іншим, там як правило більше.
Хто закінчить технікум, той часто потім все одно йде до універу і там кілька років відводить душу з посиленим запалом. Багато хто йде працювати за спеціальністю, ще більше - не за нею.
Хто отримає диплом молодшого спеціаліста чи бакалавра, може навіть стати, наприклад, реалізатором мобілок у крамниці, а коли пощастить - батьки навіть кудись працювати за комп'ютер зможуть влаштувати.
Буває ще вища заочна освіта. Робити на ній не треба нічого (ні цікавого, ні нецікавого), а диплом вона дає. Щоранку не треба чалапати вчитись. Потрібна для престижу, якого завжди мало. Престиж поступово надходить, як і слід, протягом навчання і залишається потім у вигляді диплому.
Безумовно, диплом треба отримувати, якого б ґатунку він не був. Тому дуже ражду затямити такі правила, котрі безперечно допоможуть стати студентом чого завгодно:
- Вступати слід туди, куди кажуть батьки. Найчастіше це туди, де вони самі відучилися, або де в них є знайомі.
- Йти на нові модні спеціальності, краще з якомога найнезрозумілішіми назвами (менеджмент, маркетинґ, франчайзінґ, паблік рілейшенс).
- Одразу йти на платну форму навчання, якщо боїшся вступних іспитів. Якщо в твоїх батьків мало грошей, ти посто відправишся вчитися на контракт туди, де він дешевший. І це чудово - легше вирішувати, куди податися.
- Ходити на підкурси до омріяного закладу освіти, якщо, звичайно, ще не пізно. В липні точно буде пізно.
- Поступати на спеціальність, де зазвичай найменший конкурс. Популярний і перевірений спосіб не проґавити.
- Викладачі мають бути там якомога молодшими, а студенти мати якнайбезтурботніший вигляд.
- Слава про навчальний заклад має бути не доброю і не поганою. Значить, там викладають і вчаться нормальні люди, які йтимуть тобі на зустріч (в смислі хабарі йтимуть до діла, коли треба тобі, а не викладачу).
- Перед вступним іспитом не чини опір батькам, коли вони пропонуватимуть позайматися з репетитором. Нагадай лише, що він має бути звідти, куди плануєш поступити.
Якщо ж твої мудрі батьки кажуть тобі, що студентом ти не станеш, сміливо вирушай до бурси. Бурса - це нова благородна назва навчальних закладів класу Поможи Тупому Улаштуватися. Зараз офіційно їх називають ліцеями, бо вони, як і ти, потребують престижу. Там ти пробудеш ще деякий час учнем, а потім підеш на роботу. Задоволень менше, але школа життя там краща.
В будь-якому разі пильно слухай все, що тобі кажуть батьки. Вони щиро бажають тобі гарної професії. Вони намагатимуться все зробити, щоб ти навчився там, де треба і чому треба. Вони довго прожили і знають все, що я тобі розповідав, і навіть більше.
Не помились: де вчитися - у будь-якому разі - твій вибір.
