Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2683
Творів: 50955
Рецензій: 95697

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 9666, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '34.200.219.10')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Проза Фентезі

Камінь тамплієрів (пригоди Остапа і Дарини). 3 ч.

© Андрій Бачинський, 15-05-2008
***
       Олеський замок гордо височів на пагорбі, здалека  демонструючи свою велич.  Вершники попрощалися з дітьми і рушили далі. Вечоріло. Діти полягали в приліску під деревом -  необхідно було скласти план наступних дій. Остап по-діловому, наче військовий розвідник у фільмах про війну, розложив на траві топографічну карту й компас і почав вираховувати місце їх знаходження.
     - Та-ак, ось Львів, ось Броди, а отут – ми, - поважно промовив він і ткнув  стержнем олівця в Олесько. – Золочів знаходиться південніше, тобто нам доведеться йти он тією дорогою. Судячи з карти, це кілометрів  тридцять. Якщо йти дорогою, то ми зможемо долати десь по 4 кілометри за годину.  Та-а-ак, значить на дорогу до Золочева ми витратимо сім з половиною годин, плюс два рази відпочинемо по годині, плюс годину додамо на розпитування, як добратися до руїн монастиря тамплієрів. Ще, напевне, години  чотири будемо шукати камінь. Всього виходить 14 з половиною годин. А  до півночі неділі в нас залишається ще більше доби, тобто десь приблизно годин 27-28. Значить в запасі у нас є...  
        Дарина страшно не любила математику, а тому, щоб не чути Остапа і не забивати собі голову тими всіма цифрами і арифметичними діями, вперше за всю подорож, натягнула на вуха навушники й увімкнула свій МР-3 плейєр.
       І знову наступила ніч. Здалека замок виглядав таємничим і грізним, хоча ті часи, коли він був неприступним бастіоном, вже давно пройшли. Але пробратися до нього було все ще досить складно. Пагорб, на якому стояв замок, оточували болота і до воріт вела тільки штучна дорога, яка охоронялася вартою. Отже дітям треба було якось пройти через болото, видертися на горб і через мур перебратися на територію парку, з якого вже можна було проникнути всередину. Інакшого шляху не існувало, тому Остап, який взяв на себе ініціативу провідника, виломив з дерева довгу пряму гілляку і першим ступив у болото, намацуючи перед собою твердий грунт.
      

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

Камінь тамплієрів

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© марта, 22-10-2008

Захоплива подорож у минуле

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Ігор Скрипник, 19-05-2008
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.094475030899048 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати