Жорік був дуже крутим пацаном. Може, навіть найкрутішим у класі. Він усім розповідав, що любить “дєвок” і “піво”. Також Жорік любив “хароших музикальних ісполнітєлів”. Одна була проблема: “дєвки” на жоріка не велися, пити “піво” йому забороняли батьки під страхом ампутації кишенькових грошей. І з “музикальними ісполнітєлями” теж були проблеми. Незважаючи на те, що їх любив Жорік, вони до нього залишалися абсолютно байдужісінькими. Він знав лише хлопців з гурту “Стєкловата”, а хотів познайомитися з усіма зірками.
Одного дня Жорік їхав у маршрутці, і щось його так здавило у попереку, що він вирішив будь що знайти собі “дєвку”. Вирішив діяти негайно. У кишені у Жоріка був фломастер, і хлопака написав на спинці сидіння, що було перед ним, послання до своєї обраниці. “Шукаю дівчину” — просто та лаконічно написав Жора. Знизу залишив свій телефон. Потім трішки подумав, і дописав знизу латинськими буквами “Seksi boj”.
На наступний день “Сексі бой” аж підскочив від радості. Його телефон завібрував від есемески.
— Privet kotik, chum zajmajeshsa? — писало у повідомленні. — Bo ja tut sku4aju... A tu dijsno je takuj sexi?
Жора витер піт із чола. Руки його від радості тряслися. Він гарячково думав, що б то відписати.
— Я тоже скучьаю...нє...так виглядатиму слабким, давай встрєтімся....нє....це напевно занадто швидко,..., — Жорік гарячково барабанив по корпусу своєї мобілки, намагаючись придумати що б відписати. — Треба здаватися впевненим, рішучим і невимушеним. Як Ален Делон...Точно! Так і напишу, як Ален казав... “Чого сумуєш крихітко! Давай краще десь потанцюєм”.
За кілька хвилин після того, як Жорік відписав, до нього прийшла відповідь від незнайомки.
— Davaj Sexi Boy, tu takuj gara4uj i smiluvuj! — йшлося у відповіді. — Davaj kudus shodum, potancujemo. 4еkatumu tebe v 8 ve4ora bila prustani. Vpiznajesh mene po bejsbolnij buti;)
Жорік аж застрибав від радості. Побіг швиденько додому, начистив свої лакіровані туфелята з гострими носами. Зодягнувся у дирчасту синю майку, напарфумився, і рівно о 20.00 з’явився на причалі. Відрузу помітив там високу постать з бейсбольною битою у руках.
— Вав, люблю високих краль, — сказав про себе Жора і підійшов ближче, зажмурюючись від сонця, яке світило прямо в очі.
— Ти Сексі Бой? — почув Жора від “кралі” грубий чоловічий голос. Краля виявилася двометровим небритим дебелим чоловіком.
— Й....ййй...йй...яяя..— боязко відповів Жора.
— А я водій маршрутки яку ти, сволота, своїми написами загадив! Ще й телефон недоумок залишив!
Розправа була жорстокою, і страшною для Жори. Після неї він три дні не міг показатися на люди — обличчя було розмальоване його ж маркером, а тіло боліло від клятої бити.
