

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	723
Творів:	10902
Рецензій:	16602

Наша кнопка

Код:

Художні твори Проза Оповідання

ПЕРША РИБАЛКА

© Наталя Клименко, 12-05-2008
Дід іван завжди вставав удосвіта. Попоравшись коло худоби, він брав вудку і рушав на пологий, зарощий верболозом, берег Унави ловити рибу. Цього вечора п’ятирічний Сашко напросився з дідом. Сонце ще тільки-но залоскотало першими променями краєчок неба, а Сашко вже вмивався холодною криничною водою, поливаючи її собі то на одну, то на іншу руку з старого ківшика, ухкаючи і остаточно проганяючи ранкову дрімоту. - Діду, а ви вже черв’яків накопали? – спитався у старого Івана, котрий ладнав вудочки. - Накопав. - А можна я рибу хлібом приманювати буду? - Можна. Сашко метнувся до білесенької хатини, схопив зі столу окраєць, що звечора ще не подужав доїсти. Замислився. Відламав ще два шматка, дістав з банки солоного сала – нехай, сніданок буде – собі й діду. Йшли не поспішаючи. Дід наче дослухався до перших пташиних співанок. Сашко купав босі ноги в холодній росі – дід казав, що то для здоров’я корисно. Дійшли до річки. Тихо, аби не розлякати рибу, вибрали затишне місце, закинули вудки. - Глянь, он де качка з качатами… - кивнув старий Сашкові. Сашко повернув голову - з-за очерету поважно випливала качина сімейка – наче маленькі човники серед спокійних морських вод. Сашко зачаровано стежив за їх нечутним швидким ковзанням по дзеркальному плесу. Дід усміхнувся у вуса – гляди, так в тебе риба й вудку в річку втягне. Сашків поплавок засмикався, зник під водою, знову виринув – клює! Перша рибина - карасик, невеличкий, розміром з Сашкову руку, але перша його рибина! Дід Іван підсміювався у сиві вуса з Сашкового щастя, а Сашко мало не стрибав з тої втіхи – він сам впіймав рибу, як дід, як дядько Степан, що його хата через тин, як сусідські хлопці, які здавались йому такими дорослими… Карасик плавав у синьому відерці, котре Сашко прихопив з дому. Переливався срібними боками у промінні ранкового заспаного сонця. Ще десяток таких самих срібнобоких карасів плюскалися поряд, але Сашко по якихось таємних, відомих лише йому відмітинах, легко впізнавав того, найпершого, котрого він ледь не впустив задивившись на качат, і з котрого мав найбільше радості.
Написати рецензію	Рекомендувати іншим

Рецензії на цей твір

Золотий фонд ГАКу (версія Хижого Птаха)
© Хижий Птах, 14-06-2008

[ Без назви ]
На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Тед Лещак Статус: Добрий критик, 13-05-2008

гарна
На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Олексій Тимошенко, 12-05-2008

Згенеровано за 0.0108377933502 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

ПЕРША РИБАЛКА

Золотий фонд ГАКу (версія Хижого Птаха)

[ Без назви ]

гарна