ПОШУК
 

AlmaNAH






Жанри

Авантюрна проза
Авторська проза
Альтернативна історія
Антиутопія
Бойовик
Вірш
Горор
Детектив
Елегія
Жіноча проза
Жіночий детектив
Історична проза
Казка
Казка для дорослих
Кіберпанк
Конструктор
Мініатюра
Містерія
Містика
Ода
Оповідання
Переклад
Поезії
Поема
Постмодерн
Пригодницька проза
Притча
Сатира й гумор
Сонет
Соціальна драма
Трилер
Утопія
Фантастика
Фентезі
Цикл поезій
Щоденник

Гоголівський ФОРУМ




Наша статистика

Авторів: 679
Творів: 10254
Рецензій: 15607

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Авторська проза

Хочеш, я подарую тобі…?

© Ілля НєСєрий, 10-05-2008
Хочеш, я подарую тобі квітку зі свого саду сердець? Одну єдину квітку. І від тебе буде залежати, скільки часу вона буде цвісти і розливатись навкруги пахощами. Вже в твоєму саду. Перевіримо, який з тебе садівник.
Можливо ти пересадиш її в новий горщик – як захочеш. Просто тобі лише треба відчути, коли прийде час. Поливай її інколи…
Вона може змінити колір, запах і розмір. Не дивуйся цьому – вона ж чарівна, точніше зачарована. Якщо з’являться колючки – ти не панікуй сильно. Це лише поштовх до того, щоб задуматись…Обривати їх не можна, адже це примус – квітка образиться, – забрали свободу дії. І зав’яне. Не поспішай з висновками. Не давай також їй найкращі умови: найкращий ґрунт, освітлення, полив, добрива. Цього не треба. Їй достатня твоя любов. Не то, що там – ось на тобі, тільки не зав’янь, а самій все одно. Квіти відчувають емоції. Справжню їхню суть. Вони знають чого варті слова – слова нічого не варті. І навіть якщо вона зав’яне(раніше чи пізніше, це все одно станеться. На це воля …) я подарую тобі нову, і лише за умови, що буду відчувати…що вона тобі потрібна.
Я можу подарувати тобі весь свій сад, але це буде занадто для тебе і для мене теж. Ти не будеш знати, що з цим всім робити, а я тоді стану надто прозорий, або ще гірше порожній, залишусь без квітів. Ну хто я тоді? Адже квіти – це моє життя.
Якщо ти переконаєш мене, що ти хочеш моїх квітів, то я буду дарувати букетами, але поступово, не всі одразу.
Але коли ти скажеш «досить»(ну інколи так буває, не засмучуйся) , то я РЕТЕЛЬНІШЕ буду доглядати свої квіти, які залишились в моєму саду.
І не пожалкую ніколи, що дарував, адже вони були вирощені саме для тебе! І не дарувати їх, а тим більше подарувати комусь іншому,  було б лицемірством чистої монети.
Якщо можеш, бережи мої квіти – не викидай їх просто так… адже вони вже частина тебе…

05.03.2008  
14:00  


Написати рецензію

Рекомендувати іншим

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Людмила, 14-05-2008

Сад в моїй душі

© ISV, 10-05-2008
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія ] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.0096321105957 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО  WWW.UKRKNIGA.COM - найбільший вибір словників та підручників в Україні
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif