Ніч засинає за вікном… Тиша вбиває. Вона висмоктує сили, робить мене слабкою і беззахисною. Саме вночі часто охоплює відчай, густий, як морок за вікном. Сум огортає душу, обіймає за плечі, стискає серце у важких обіймах. Ти так далеко - у своїх справах, думках, відчуттях, у своєму власному житті. Ми поруч, але ми не разом. Та й чи були коли разом по-справжньому? І що значить це - по-справжньому? Чи знаєш це ти? Чи відомо це мені?
Я йду. Це не моє рішення - просто так склалось. Залишаю по собі спогади, переважно важкі. Так судилось. Йду з болем в душі та тілі. Але так краще. Краще – так. У тебе буде час звикнути до того, що мене вже немає поруч. Буде час зненавидіти і заспокоїтись, викреслити з життя і пробачити. У мене часу вже майже немає. Ти ще нічого не знаєш і тому спиш спокійно. А я вже все зрозуміла і –не сплю ночами.
Я поспішаю - адже так багато ще потрібно встигнути. Справи підганяють, змушують жити стрімко, бути жорсткою, ба навіть жорстокою. Я не буду просити за це вибачення - ні сьогодні, ні завтра, ніколи. Я ніколи ще не відчувала себе настільки зайвою. А ПІСЛЯ? Навіщо я буду потрібна тобі - подоба жінки, щось у знайомому тілі, спотвореному, сповненому болю і ненависті - до себе, до долі, до життя, що швидко спливає, мов пісок крізь пальці? І чи буде це «після»? В цьому ніхто не впевнений…
Коли лікарі поставили мені попередній діагноз, я вирішила трохи почекати. Мій лікар обережно натякнув, що якщо все зробити вчасно, то все буде гаразд. Цікаво, а все гаразд - це як? Хіба може бути все гаразд, якщо у тебе найстрашніший з усіх діагнозів? Якщо можлива операція назавжди перекреслює твоє єдине справді важливе бажання - народити дитину?
Я ніколи не заплету косу мої маленькій доні… Не розповім їй на ніч казку, заколисуючи на руках, ніжно торкаючись губами м’яких кучериків на скроні…
Ким я буду після операції? Чим я буду? Навіщо? За що?
Я не буду боротись. Я так вирішила. Я не хочу. Я вже програла цей бій - ще до початку. Я стомилась.
Люди бувають самотніми двічі - на початку життя та в кінці. Я зустрічаю другу самотність.
