

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	722
Творів:	10881
Рецензій:	16566

Наша кнопка

Код:

Художні твори Проза Авторська проза

Нитки

© Zair, 09-05-2008
Чого ми живемо, знаючи, що будь-якої хвилини можемо померти: чи від шматка балкону халтурно збудованих 3-х по верхівок, чи через малюсінький тромб у нетрях розгалужень коронарної артерії. А от до 60-64 років – точно канемо в Лету, чи то підемо кататися на яхті Харона , як запевняє статистика. Скоріше всього від варикозу вен на ногах, старечого кретинізму і декількох ракових пухлинок, з якими ми майже «зжилися», бо ж статистика – це святе! Життя постійно висить на волосинці, де здійснює маятникоподібні рухи, небезпечно збільшуючи амплітуду, пересікаючись мимовільною траєкторією з іншими, чужими життями. На світі нас тримає тільки декілька ниточок, товщиною з волосину. Для себе ми мотивуємо повсякденні зусилля завтрашнім днем: чекаємо чогось, готуємо себе до чогось, навмисне гіперболізуючи, ставлячи зайві знаки оклику! Це майбутнє – нитка, тримаючись за яку, ми йдемо у сутінках з заплющеними очима, тому що страшно, хоча про цей страх всі мовчать...Напевно і я промовчу. Так от, коли нам набридає вдавати, що і справді ВІРИМО, - ми ледь відкриваємо повіки... Бля! – тут ви від несподіванки випускаєте ниточку із спазмованих шоком пальців. Декілька хвилинднівмісяцівдесятиліть ви перебуваєте у стані афекту. Далі – ваш вибір... Більшість зціплює зуби і зі словами «Show must go on» заплющують очі, швидко змахують сльози, розмазуючи пилюку повсякденності і стереотипів наполовину з солоними доріжками на щоках. Тоді з відчайдушно заплющеними очима шукають навпомацки свою втрачену ниточку, за іронією долі часто знаходять чужу, намотують її довкола зап»ястя і відчуваючи якесь мазохістський спокій від впинання «браслету» у шкіру, ідуть за «своєю долею», на мотузочці. Одиниці не можуть більше жити в анабіозі, тому після першого кроку відкривають широко мутні підсліпуваті очі. Вони більше не закриватимуться, тільки будуть вдивлятись у сутінки в пошуках СПРАВЖНЬОГО. Такий забуде про «свій шлях», про нитку. Забуде про умовності, про те, що про страхи і слабкості мовчать...Він говоритиме, чітко артикулюючи, за що його назвуть «божевільним» і спалять на вогнищі якісь люди у чорних балахонах без прорізів для очей, щиро віруючи, що зробили цей світ кращим. Акомпанемент : Emma Shapplin “The Inferno”
Написати рецензію	Рекомендувати іншим

Рецензії на цей твір

Згенеровано за 0.00935482978821 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Нитки

Сумно