ПОШУК
 

AlmaNAH






Жанри

Авантюрна проза
Авторська проза
Альтернативна історія
Антиутопія
Бойовик
Вірш
Горор
Детектив
Елегія
Жіноча проза
Жіночий детектив
Історична проза
Казка
Казка для дорослих
Кіберпанк
Конструктор
Мініатюра
Містерія
Містика
Ода
Оповідання
Переклад
Поезії
Поема
Постмодерн
Пригодницька проза
Притча
Сатира й гумор
Сонет
Соціальна драма
Трилер
Утопія
Фантастика
Фентезі
Цикл поезій
Щоденник

Гоголівський ФОРУМ




Наша статистика

Авторів: 719
Творів: 10782
Рецензій: 16391

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Сатира й гумор

Заповіт „старого” школяра

© Оля BarabOl'ka:) Купріян, 01-04-2006
Жили собі... Жили-були... Гм... Не так. О! Слухайте. Якось напровесні до бабиної хати прилетів чорногузий двоногий бузько (і чого він туди, питається, прилетів?). Не знали ж бо мої баба з дідом, до якої біди це приведе, ставилися до птаха, як до рідного: купували йому чипси до пива, читали тому бузькові на сон дідів журнал „Пізнайко” (там ще зайчик кумедний наквецяний, мо’ читали?)... Навіть імення йому дали – ЛелеКака, або скорочено – Кака (так дідового улюбленого футболіста звали, ну, того, із еФКа „Колгоспник”, знаєте?).
Не сподобалося Лелекаці його поганяло (либонь, футбол не любить), от він і надумав зробити старим велику підлість. Власне, так на світ з’явився тато… Тато був нормальним пацаном у младиє літа. Його Андрушкою нарекли – на честь відомого письменника Те Ге Шевченка. Веселий у мене тато, з гумором, у мене вдався, – шо не скаже, так бабуся аж плачуть зі сміху, а як малювати візьметься, то бабцю ліпше було не звати! Далебі, дід зовсім гумору не розуміли! ...тато казав, що часто дідова березянка дуже пекла... Словом, тато в мене нормальний штрих.
Чого не скажеш про маму. Її в капусті знайшли – а яка сьогодні, скажіть, капуста! Мабуть, то був гібрид, отой, що з редькою... Га? Ви, пане Йване Нечуй-як-вас-там, шось казали? А-а, так-так, серце з перцем… Серце з перцем!.. Знав би той писака, яким перець буває... гірким та пекучим! Особливо з ломакою – шо там дідова березянка! Але все ’дно мама в мене хороша. Ми її любим. Тато особливо любить, як мама на „п’ять хвилин” до сусідки побіжить...
Хороша в мене сім'я. А про мене годі й казати! Я не тилько хороший вдався, а ше й розумний – аж страшно! Ото лиш народився я невдало... Од того всі моя біди. Лелеки повимирали ше до сестри Маруськи, а капусту після Чорнобиля мама боїться сіяти: подейкують, шо діти в чорнобильській капусті даунами знаходяться. Коротше, батьки сказали, шо мене мамі медсестра із роддому на сякий-такий „день знань” подарувала. Людоньки, помилуйте: ну які знання першого вересня?! Ше ж майжеліто, майжеспека, гуляння... Не вірю я їм. Мені брат Вовка всю-всю правду розказав... Він знає! Виявляться, мама ... таки посіяла якось у грудні – в горшчику – капусту. Аж до серпня та капуста росла-росла, а потім – у вересні – мама боршч надумалася варити (червоний, кому цікаво), так на тобі – Я! Казав же їй тато про Чорнобиль! Теперечки я мусю розплачуватися за гріхи батьків... Прям як у Біблії! Одинадцять літ, сорок літ... Сім шчасливих рочків мого молодого життя – коту під хвіст... І не повернути вас, і не забути... Жив собі спокійно все життя, а тут на тобі – до школи йди! Та з мене школяр, як із Курнікової тенісистка! До біса школу, я й так розумний!
...Довго мене вмовляли, а я – ні-ні (шо, я вам не казав, шо в минулому житті партизаном був, як дід?). Довелося татові виховні роботи проводити за дідовим посібником-манускриптом „Березянка, або Метóда березової різки”. Тоді-то я й вирішив присвятити себе Науці. Шкода, без шкільної муштри у хіміки не приймають, а просто так ніхто не признається, як той-во... динаміт! ...робиться...
...Відтоді прошло аж один на десят довгих років... До школи я звик. Проте місії своєї не забув. Жаль тільки, народився я таким розумним, шо в школі зовсім нічого в голову не лізло... Так шо плян возмєздія одкладається на невизначений час... Поки шо. Місія нездійсненна, розумієте, без науки? То ж учітеся, браттє мóї українці, та виконайте заповіт старого Сашка Андрєйовича!

Учіться, читайте...й особливо налягайте на хімію...  

2005

Написати рецензію

Рекомендувати іншим

Рецензії на цей твір

Хімія

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Ігор, 07-04-2006

Схоже на Остапа Вишню.

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Д.Э., 05-04-2006

Чудово

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Писарев Олексій, 03-04-2006
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія ] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.0101618766785 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО  WWW.UKRKNIGA.COM - найбільший вибір словників та підручників в Україні
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif