ПОШУК
 

AlmaNAH






Жанри

Авантюрна проза
Авторська проза
Альтернативна історія
Антиутопія
Бойовик
Вірш
Горор
Детектив
Елегія
Жіноча проза
Жіночий детектив
Історична проза
Казка
Казка для дорослих
Кіберпанк
Конструктор
Мініатюра
Містерія
Містика
Ода
Оповідання
Переклад
Поезії
Поема
Постмодерн
Пригодницька проза
Притча
Сатира й гумор
Сонет
Соціальна драма
Трилер
Утопія
Фантастика
Фентезі
Цикл поезій
Щоденник

Гоголівський ФОРУМ




Наша статистика

Авторів: 753
Творів: 11428
Рецензій: 17338

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Авторська проза

Змова зими та душі

© Марія Щедріна, 02-05-2008
    Дитина простягала руки до сонця. Вона натхненно бавилася із струмками сонячного променя.
    Сонце ніби закохувало дитину у своє жовтогаряче тіло. Дитина полюбила природу. Зелененька трава,  на якій робила свої перші кроки ця крихточка людини, здавалася такою мякою. Бавилось літо. Чекала на царювання багатоглава осінь. Дощі, безкінечне існування сонця набридло дитині.
Вона чекала зими. А що таке зима? Як виміряти її стежинами правди-брехні, радості-печалі? Зима завітала до малечиного серця. Чи це дійсно те, на що вона так надіялася, чого вона так  старано мріяла? Зима заходила у її серце.                  
   Дитина дорослішала, але зима не переставала віддавати свій трон, свою парламентську посаду у дитинчиному організмі. Було літо, спекотне літо...
Дитина сконала від холоду. Було так жарко людям.Дитина надіялася померти від спеки. Не виходило: зима панувала у  її серці. Хто ж може розтопити її душу?   Дитина молилася Богу, аби Той допоміг у цій важкій біді, у цьому горі. Дитина не  переставала говорити молитви, проводити обряди, ходити до церкви. Зима йшла від неї. Дитина  раділа.
Одного разу вона зрозуміла, що більше не боїться зими. Зима покинула її. Щастю дитини  не було кордонів. Безмежний степ любові до тих чарівних днів , коли вона молилася Богові панував у тиші тепер уже її мудрості. Дитина дорослішала. Ця юна леді більше не згадувала про зиму,а памятала Бога, що допоміг їй забути скруту,
оніміння душі. Так, тепер монашкою, але вона все одно служить Богові. Дякує Йому за щедрість.  Її життя було у Його мужніх руках.
Але забула лиш про те, що сама боролася за себе. Вона захотіла ожити, бо живою померала.Мертва душа її покидала живе тіло. Тепер вона живе, бо сама цього так довго прагнула...

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія ] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.00946879386902 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО  WWW.UKRKNIGA.COM - найбільший вибір словників та підручників в Україні
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif