

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	719
Творів:	10782
Рецензій:	16391

Наша кнопка

Код:

Художні твори Проза Авторська проза

Плине час

© Марія Щедріна, 02-05-2008
Занадто довго він блукав у її розумі. Вона навіть забула про те, що він - її гість, гість її думок, володар голови найкращої у світі дівчини. А їй було все одно. Вона просто забула про нього. Він блукав дуже довго, хотів дістатися до її серця, але тільки його розум оволодівав її тілом. Вона забула, що він живе в ній самій. Одного разу він все-таки побачив її серце...Розчарування... Воно не палало, не сяяло так, як зорі, як могутнє сонце. ЇЇ серце - подоба. А вона забула, що тільки розум провокував її на "духовний ріст".Він довго думав, що робити з тими роками, які віддав на пошуки її подібного серця, виродкового органа, який у нормальної людини повинен дивувати. Але так було дуже багато годин тому назад. Години перейшли в дні, дні - у тижні, тижні - у місяці, місяці - у роки. і тепер із мурованих стін,із заплутаних у лабірінті мрій постає питання "Навіщо потрібно було гаяти час, якщо вона не має серця?". Він сміявся із себе самого дуже довго... пройшло місяці три, мільярли секунд він провів, сміючись над самим собою. Вибравшися з її розуму, став думати про майбутнє. Але його не було. все одно він думав про те, як чудово він може розчаровуватися у людях. Вона не мала серця, лише розум, але цього було замало. вона прокинулася. Зрозуміла, що тепер навіть її розум нікому не потрібен, але надіялася на те, що стане комусь у пригоді, у життєвій пригоді. Але нікого поруч не було. Вона задумалася, а може той, хто блукав у неї в тілі знову захоче бачити її, кохати її розум. Але він сміявся сам із себе.Провів життя своє у неї в грудях, але цього було забагато для душі.вона просила його повернутися, але це було неможливо, тому що у нього було почуття власної гідності. Все-таки вона умовила його. вони були разом. трохи серце у неї прокинулося, але вона все більше і більше кохала іншого, а він, пожертвувавши собою, заради її втіхи вільного часу, був поряд неї. Вона хтиво дивувалася, що він досі поруч. Серце боліло ( у нього), у неї серця не було... Ця історія завершиться дуже дивно. Його серце загинуло, бо не цвіло від щастя. її ж тіло було прекрасним, її дитина теж багряна, виплекана з його моральних думок, її дивовижної розкоші. але матір кохала іншого. Нещасна дитино, з ким залишишся ти на цій землі, коли сердечного батька немає, а тілесної матері так замало?
Написати рецензію	Рекомендувати іншим

Згенеровано за 0.00922799110413 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design