Вона прийшла додому ввечері і написала вірш вранці. Все-таки натхнення прийшло. Вона чекала кохання сама, а з’явилась дружба з уже зайнятим хлопцем. Але почуття щирі прийшли. Бажане – збувається.
Вона любила світанок, а сонце сходило холодним теплом, починаючи її новий день, коли вона була одна.
А коли вечоріло, йдучи додому, вона не була досить відкритою до тих поглядів, що зверталися до неї. Вона хотіла, але в душі була накинута прозора хустина на колодязь з почуттями, що відповідають за близькість з людиною, тому не ще було. Це називається – ще не готова, ще.
Так і є, воно так і приходить.
