Фотографія зберігає один момент з нашого такого багатого на події життя. Згадати кожну деталь певного періоду свого перебування на білому світі ми можемо, тільки переглянувши цілий фотоальбом. Хіба ні?
Картина, здавалося б, схожа до фото. На ній ми так само бачимо один кадр, нерухоме зображення. Чому ж деякі люди здатні простояти багато годин перед одною картиною, милуючись нею, знаходячи щоразу новий і новий зміст в тому самому малюнку? Чому багатьох з нас єдина картина спонукає згадати усе наше життя до найменших дрібниць? Впевнена, що ніхто з вас над цим не задумувався. Варто було б.
Адже відповідь можна знайти. До того ж, вона геніально проста. Річ у тім, що картину створює рука художника, митця… Людини. А фотографія – одна з багатьох функцій машин. Машини не вміють відчувати. Відповідно, вони не здатні передавати будь-які, навіть найпростіші, переживання, властиві нам, людям. І саме тому ніхто ніколи не стане згадувати все своє життя, розглядаючи фотографію. У неї немає душі. Натомість у картин є. Я в цьому не сумніваюсь. Адже художник, малюючи кожне своє творіння, вкладає в нього часточку власної душі. Інколи несвідомо. Інколи навмисно. Щоб глядачі зрозуміли його думки, погляди, відчули його страждання, пораділи його радостям. Для цього і створюються картини.
Митці - люди з величезною душею, яка не поміщається в їхніх тілах. Рано чи пізно вони це усвідомлюють і починають шукати місце, де без остраху могли б залишити її шматочок, звільнитись від нього. Чи варто казати, що таким місцем стають їхні твори?
Зрозуміло, що будь-який об’єкт, наділений душею, не може залишати байдужими оточуючих. І саме це твердження завершує мою відповідь.
Всім відомий той факт, що на полотні художник ніколи не зможе передати всіх дрібниць зображуваного настільки точно, як на фотографії. Але це не змінює моїх пріоритетів. Я все одно надам перевагу картині на стіні свого дому, аніж фотографії. Не так важлива оболонка, картинка, як вміст. Це правило часто вживається до всіх живих істот: так вважають люди. Я насмілюся трохи змінити визначення. На мою думку, це правило вживається до всіх, в кого є душа. Включно з мистецькими витворами.
Я захоплююсь художниками, адже вони можуть одночасно намалювати чудову картину і наділити її глибоким змістом. Натомість фотографи повинні вибирати щось одне: або красиве зображення, або зміст. Тому я не погоджуюсь з тими, хто називає фотографії мистецтвом. Мистецтво повинне розвивати як естетичні погляди, так і духовні. Фотографія цього не може. Машина виконує тільки одну функцію одночасно…
