Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2533
Творів: 45668
Рецензій: 89356

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Казка

Пригоди Сніговичка (розділ 4)

© Олексій Тимошенко, 04-04-2008
      Сніговичок і Бабусі-Прабабусі

«Що ж робити? - міркував Сніговичок,  – де шукати Юрася? В якому –такому Старому Місті?»
- Юначе,  а у вас  костюм неправильний! – почув він чийсь голос. Сніговичок  зосередився  й побачив просто перед собою  усміхнену жінку.  –  Ви помиляєтесь, такими  Сніговички не ходили!  
- А якими вони ходили? – здивувався Сніговичок.
- Вони не ходили  такими замріяними! От що я вам скажу! Слухайтесь,  друже, прабабусю Марію Петрівну!
- Ото ви вірно говорите, сусідко! – пролунав  ще один голос.
Сніговичок озирнувся. Поряд з ним  стояла ще одна бабуся. І теж усміхалась. Оце пригода!
Сніговичок  стояв біля п’ятиповерхового будинку з червоної цегли. Неподалік від нього розміщувався  невеличкий парк із височенними деревами. А снігу навколо  було – сила-силенна! Він якось непомітно  у своїх мандрах зайшов до тієї  частини міста, де людей на вулицях було небагато (навіть напередодні свята!). І машин теж. А от бабусі є!
- Тоді були ще більш замріяними! – продовжила незнайомка. -  Так що не соромтесь, можете ще  помріяти! Це вам говорить прабабуся   Надія Іванівна!
- Сусідко, - промовила прабабуся Марія Петрівна, - я звичайно, розумію, що ви колись  приймали участь  у шкільній самодіяльності, де  виконували роль  Снігової Королеви, але таки трішки помиляєтесь... Сніговички напередодні свята Нового Року  ще мали таку гарну прикрасу як  червоний шарф.
- Ні, сусідко, це ви, вочевидь,  щось сплутали, бо, коли я виконувала роль Снігової Королеви ( і мала успіх, між іншим!), ви тоді  сиділи вдома, бо  посварились зі мною і три тижні не розмовляли..  Так що мовчить, як риба!  Сніговички ходили без шарфів, але от   черевики у них були точно не такі! Жовтих черевиків  тоді не носили!
- Отож бо й воно! Як можна було взувати жовті черевики,  якщо вони не пасували до червоного шарфа?
-  Єгеж,  Сніговичок, який себе поважає,  вдягне  тільки чорні черевики!
- Слухайте, - не витримав Сніговичок, - вам не набридло сваритись?
- А хто свариться? – щиро здивувалась Марія Петрівна.
- Дійсно, хто свариться? – здивувалась і Надія Іванівна.
- Як  хто?Ви-и!
- Ми ?? – організовано та дружньо  запитали бабусі - прабабусі Марія Петрівна і Надія Іванівна.
- Надія Іванівно, ви тут сваритесь? – поцікавилась бабуся Марія Петрівна.
- Що ви, Марія Петрівно,  нехай в мене язик заболить! Я і робити цього не вмію! То може ви тут сваритесь, Надія Іванівно?
- Та ви що, шановна  Марія   Петрівна! Хіба ж ми з вами коли-небудь сварились?
- Ні! Ми ніколи не сварились, -  організовано та дружньо промовили бабусі -прабабусі Марія Петрівна і Надія Іванівна.
- От і добре! – усміхнувся Сніговичок. – Я не люблю, коли є якесь непорозуміння.
- Молодець! – похвалила  Марія Петрівна.
- Ви, юначе, робите успіхи, - підтримала  Наді Іванівна, -я одразу побачила, що у вас є щось особливе..
- А ви напевно на Новорічний Карнавал?
- Я? Ні.. Я шукаю Юрася Крапочкіна, мого гарного знайомого, але не можу знайти...
- Крапочкіна?  А що потрібен дуже?
- Потрібен! – кивнув головою Сніговичок.
- Не знаю,  що й сказати, - сказала Марія Петрівна.
- А я знаю!
-Ви-и? –здивувалась прабабуся  Марія Петрівна.
- Так, - відповіла Надія Петрівна,  - знаю. Але не скажу.
- Не може бути!
- Може.
-А от не може бути!
-А я кажу –може!
- То ви, шановна  сусідко, нас із Сніговичком просто обманюєте!
- Дуже мені треба вас обманювати! Я даремно свій  час на пусті балачки не витрачаю!
- А я  не витрачаю! Бо теж  знаю, як треба діяти  цьому симпатичному Сніговичку!
- Єгеж,  - втрутився у цю  суперечку   Сніговичок, - не витрачаєте! Які молодці! Сказали б вже, що робити..
Бабусі - прабабусі після цих слів Сніговичка  замовкли. Подивились одна на одну, потім на Сніговичка. А потім почали  так швидко  говорити, що наш герой ледве встигав  ловити їх слова.
- То  тобі, Сніговичку треба звернутися за допомогою до дуже чемної...
- Чи дуже скромної...
- І сором’язливої..
- І ненав’язливої..
-Веселої ...
- Кумедної..
- Небалакучої..
- Ерудованої..
-Бабусі-прабабусі...
- Надії  Іванівни...
- Чи бабусі-прабабусі...
- Марії Петрівни!
- Так от я і звертаюсь до вас.. до обох.. за допомогою!
- То чого ж ти раніше мовчав!
- Так би одразу!
- Скажу тобі так, друже Сніговичку! – промовила Марія Петрівна. – Насправді, тобі може допомогти людина, яка є винахідливою...
- Володіє сучасними комп’ютерними технологіями!
- Гарно навчається  і багато читає!
- Завжди чемно вітається і допомагає нести важку сумку!
- Це... Віктор Вікторович Книголюб.
- Єгеж, Віктор Вікторович Книголюб, який живе на першому поверсі в нашому чудовому будинку, в якому мешкають ще багато гарних людей (наприклад, прабабуся Надія Іванівна та прабабуся Марія Петрівна), ось в цьому під’їзді. В «другій» квартирі.
- Як добре!  - усміхнувся Сніговичок.
- Ото й гарно! На першому поверсі, -  повторила бабуся-прабабуся Надія Іванівна.
- А ми ще поговоримо!
- Правильно. Давно ми не бачились, сусідко.
- Що є, то є,  – зітхнула бабуся-прабабуся  Марія Петрівна.

                     Знайомство із Віктором Вікторовичем  Книголюбом

Якби Віктор  Вікторовича   Книголюб  дізнався б, якої думки про нього  місцеві прабабусі, він би напевно зрадів. Адже  приємно знати, що ти є  винахідливим...і володієш сучасними комп’ютерними технологіями...і  гарно навчаєшся...  і багато читаєш.. і завжди чемно вітаєшся.. та ще  і допомагаєш нести важку сумку.. Та для Віктора Вікторовича Книголюба таке знання особливої користі не принесло б.
Відверто кажучи, він  дійсно був досить незвичайною та особливою людиною.  Про це свідчить  і те, що  його сусіди ( і особливо прабабусі Надія Іванівна  та прабабуся Марія Петрівна) називали його Віктором Вікторовичем. А між тим,  цьому винахідливому і чемному  Віктору Вікторовичу було  одинадцять років, ще у нього був кирпатий ніс, який був надзвичайно чутливим до всіляких пригод, руде скуйовджене волосся і   окуляри,  крізь прозоре скло яких  веселими вогниками блимали  маленькі блакитні оченята.
Віктор Вікторович  знаходився вдома,  у  квартирі №2  і  перебував зовсім не в  гарному настрої.
Якби прабабусі його таким побачили, вони напевно трішки змінили б свою думку про нього.
Справа в тому, що сьогодні  у Віктора Вікторовича  разом  з його другом Федьком, який теж  був винахідливим...і володів сучасними комп’ютерними технологіями... ... і чемно вітався ..і  гарно навчався (хоча ні, навчався він вже не досить  гарно, або ж зовсім не гарно!) була запланована одна дуже важлива акція, яка вимагала від них усіх їхніх зусиль та здібностей.  На жаль, батьки  Віктора Вікторовича були іншої думки щодо його захоплень. І вони теж запланували акцію, яку можна назвати: «Прибирання!».
Зрозуміло, що для Віктора Вікторовича така акція була непривабливою і  просто небажаною. Хоча він був не проти прибирання, як такого, «але ж... а тут...  як же так! ..о- хо – хо!... І що скаже Федько?»

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 1.0052580833435 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Перехрестя жіночих доль крізь століття
Саме так можна коротко описати події  книги Наталії  Тисовської «Київські канікули». Кмітлива американська …
Що може бути ніжнішим за «Ніжність»?
Шеф Наталі мав звичку щоранку читати у словнику визначення якогось слова. Коли вона увійшла до кабінету, …
100 історій про дівчачу силу
Книжка, яка надихає неймовірно велику кількість дівчат і жінок, дає змогу повірити в себе, своє покликання, …
«Сліпі убивці» вигаданих і справжніх світів
«Сліпий убивця» Марґарет Етвуд — приклад «шизофренічного» наративу, у якому один герой розпадається …