ПОШУК
 

AlmaNAH






Жанри

Авантюрна проза
Авторська проза
Альтернативна історія
Антиутопія
Бойовик
Вірш
Горор
Детектив
Елегія
Жіноча проза
Жіночий детектив
Історична проза
Казка
Казка для дорослих
Кіберпанк
Конструктор
Мініатюра
Містерія
Містика
Ода
Оповідання
Переклад
Поезії
Поема
Постмодерн
Пригодницька проза
Притча
Сатира й гумор
Сонет
Соціальна драма
Трилер
Утопія
Фантастика
Фентезі
Цикл поезій
Щоденник

Гоголівський ФОРУМ




Наша статистика

Авторів: 720
Творів: 10810
Рецензій: 16419

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Інтроспекція

Восьмий смертний гріх

© Zair, 03-04-2008
Вже десь годину лежить без руху, без пульсу, без думок і без реакції зіниць на світло, не треба лякатись і перебільшувати : «ВМЕРЛА!» (далі за сценарієм банальності: на-кого-ти-нас-покиииииинула-ми-тебе-ж-любилиииии), просто зламалась…
Фес лежала на ліжку в позі ембріона – спроба захиститись від чогось – наївна і безглузда , як і все інше, а може просто хотіла зігрітись. За вікном падав сніг, часом  реверсивно  - падав у прірву неба. Скляні  сірі прохололі очі були широко відкриті і погляд ковзав  на вікно, проходив шибку наскрізь і гинув в заметілі безвісти …кажуть, душа перший час залишається у тілі, і бачить…багато всілякої дурні кажуть! На ліжкові лежав коцик:  Фес не вкрилась ним. У кімнаті було досить прохолодно, вікно ледь-ледь прочинене. Біля ліжка – альбом фотографій, чашка гарячого колись шоколаду, книги, вимкнутий мобільний, таблетки.
Ні, вона не вмерла, не треба так казати. Ш-ш-ш!… «…The dreamer is still asleep…», як шепотіли Coil .
Прозора шкіра гаптована сіткою голубих вен з королівською кров»ю, що виступила візерунком по краєчку вуха замість срібних сережок з яшмою – все одно гарно. Нігті зламані у метафізичній спробі вибратись зі свого вічного виміру – кімнати на 5-му поверсі з портретом Фес у теплих тонах на холодній стіні.
А сніг злітав з невдячної землі, повертався у вирій. Шкода Фес ніколи не вірила... навіть коли Він одного зимового вечора під небом кольору компоту з вишень перестрів її біля під»їзду і змусив подивитись у свої темні очі. Тоді Він сказав, що хоче, щоб вона залишила дитину, казав, що кохає її, Фес... Чомусь маловірство не віднесли до "смертних" гріхів, а дарма.  





Написати рецензію

Рекомендувати іншим

Рецензії на цей твір

Це уривок?

© Олеся Кравчук, 03-04-2008
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія ] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.016049861908 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО  WWW.UKRKNIGA.COM - найбільший вибір словників та підручників в Україні
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif