Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51558
Рецензій: 96010

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 8842, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.128.31.227')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Проза Авторська проза

Всі ми придурки

© Віталій Дерех, 28-03-2008
Я йшов вулицею. Був один з небагатьох, сонячний день цього вересня. У мене був хороший настрій і я роздивлявся людей, які рухались вулицею назустріч. Прямо намене йшов хлопець. Він був одягнутий у спортивні штани та відпуцовані пастою мешти з довгими носиками. Відразу над мештами починалися спортивні штани синього кольору. На голові у хлпця був чорний кашет.
От придурок! — подумав я. — Думав що вже перевелися люди, які до спортивних штанів одягають мешти.
Я продовжував іти. Надворі було спекотно, тому я скинув куртку і рухався у самій футболці. Через сотню метрів я побачив ще одного парубка.  Він був одягнутий у чорну шкірянку. Під шкірянкою виднівся грубий в'язаний светер. З під светра виглядав комір сорочки. Хлопець на додачу жував гарячого чебурека.
Ото придурок! — подумав я. — Він би ще собі лижі на ноги одягнув. І по асфальту з ними біг. В таку спеку куртка, светер і сорочка!
Я пішов далі. На дорозі стояли двоє хлопчаків і билися. З вигуків було чути що б'ються вони через те, що один в другого кинув зеленим каштаном.
Нє, ну на придурки! — вкотре подумав я. — Каштан навіть синяка певно не набив, а малі вже один одному носи порозбивали, одяг в грязюці виваляли та портфеля одного порвали.
Я пішов далі. Від побаченого у мене був хороший настрій. Я насвистував якусь веселу мелодію. Назустріч ішла красива дівчина у короткій спідниці. На землі стояла недопита банка пива. Я “смачно” замахнувся та копнув бляшанку. Траєкторія польоту виявилась не такою як я планував. Банка, разом з шлейфом пива, який вилився з неї полетіла прямо у дівчину у короткій спідниці. Пиво влучило прямо у її рожеву куртку з штучної шківи. Бляшанка ж потрапила прямо в голову.
Придурок!!! — дуже голосно закричала дівчина. Вона дуже швидко махала руками і кричала. — Придурок-придурок-придурок!!! Не вгавала дівчина. Та я тебе...
Я зупинився, посміхнувся та відповів, — та всі ми придурки. Що тут зробиш.
Дівчина перестала кричати. Вона декілька секунд подивилась, посміхнулась і пішла своєю дорогою.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

?

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Ірина, 02-04-2008

[ Без назви ]

© Noelle Daath, 31-03-2008

придурок

На цю рецензію користувачі залишили 5 відгуків
© Придурок, 29-03-2008

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Aліна Денисенко, 28-03-2008
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.029308795928955 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати