

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	722
Творів:	10881
Рецензій:	16566

Наша кнопка

Код:

Художні твори Проза Мініатюра

Зазираючи в чужі вікна...

© Олеся Кравчук, 27-03-2008
І знову хочеться бодай трішки пожити в чужому житті. Скажімо, прийти якось додому і усвідомити, що там все-все змінилося. Старі меблі змінились на сучасні, розставлені лише за модним невідомим фен-шуєм, на кухні – аромати незвіданих страв і готує їх шоколадний красень-кухар, якого на замовлення запросили з барбадоського ресторану, що вчора відкрився неподалік, лише через вулицю. У кожній вазі стоять квіти і зовсім не зважають на те, у кришталевому, чи скляному вони обрамленні. Байдуже їм і до того, що навколо них надто шумно крутиться, проте ніжно муркотить руде кошеня, яке так хоче зловити бодай якусь рибку в одній із ваз. Йому ж, руденькому, все одно, що він якимось чином може порушити цю загальну тишу, спокій і комфорт. Згодом, смакуючи вишукані наїдки, у цій квартирі можна помріяти і поніжитись під яскравими ковдрами на ніжно-молочному ліжку king-size. І нехай тільки тишу розіб’є невчасний телефонний дзвінок... Втім, слухавки можна і не піднімати – життя ж врешті-решт – чуже... Або ні – ще краще просто стати дівчиною з рекламного плакату на біг-борді. Ні, власне, не моделлю, яка фотографується для численних обгорток прокладок, фарб для волосся та шампунів. Хочеться перетворитися на ту, у якої білі зуби без будь-яких дорогезних зубних паст, відбілювачів і фотошопів, зачіска ніколи не псується, у яку погоду вона протягом дня не потрапляла б, аромат – лише від вишуканіших дольче, габанів та шанелів разом узятих, а колготки від молодшого брата пахнючого дольче – доль-чи-ки. А ще у неї немає жодних проблем на роботі, адже її праця полягає лишень у тому, щоб просто отак стояти на плакаті найлюднішої вулиці міста і демонструвати перехожим своє щастя та втіху. Так, вона часом трішки стомлюється від тих “габанів”, які витріщаються на неї щодня і їй все більше хочеться побути на самоті. Та найчастіше вона намагається не замислюватись про це – вона залишається стояти і, тримаючи наманікюреними пальцями довгу цигарку, посміхається плакату-двійнику, що на постері навпроти. А ще можна було б просто перетворитися на героїню якогось роману хоча б на день. Лише так, щоб не я, а автор вирішував за мене, куди йти, що і навіщо робити. І нехай би митець за мене дізнавався усі секрети, недомовки та інтриги, а я, залишаючись таки позитивною героїнею, могла йти до кінця, незважаючи на всілякі втаємниченості та зради. Врешті автор вирішив би, що негоже обмежувати роман лише однією книжкою і написав би ще бодай дві, продовживши моє захоплююче життя хоча б на папері. Наразі ж просто щодня пізно повертаюся додому після робочого дня. Часто здається, що важкі черевики знімаю не з ніг, а з душі, адже лише тоді відчуваю справжнє полегшення. Незмінно вмебльовані кімнати і звично смачні вареники на вечерю повертають до реальності, а букет штучного бузку нагадує мрії про пригоди руденького кошеняти, який все ще так і не зловив бажаного коропа у кришталево-чистій воді. Тепла ванна з квітковими ароматами без жодної місіс Елізабет Арден з її “Червоними дверима” – ось що приводить до тями після такого довгого дня. А потім – звичайний “Колгейт” і нехай усі обкладинкові дівчата заздрять червоній куценькій нічній сукенці, яка лише ледь-ледь прикриває принади. Далі – улюблений кавовий диван з тигрячою постіллю і кольорові сни. І хто знає, чи вранці наступного дня не захочеться поїхати на роботу у стародавньому диліжансі, туго затягнувшись у корсет та соромливо прикривши обличчя вуаллю...
Написати рецензію	Рекомендувати іншим

Рецензії на цей твір

Згенеровано за 0.0193638801575 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Зазираючи в чужі вікна...

[ Без назви ]

[ Без назви ]