

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	660
Творів:	10027
Рецензій:	15150

Наша кнопка

Код:

Художні твори Проза Побутова iсторiя

Культурнi герої (на КОНКУРС)

© Олег Derim, 27-03-2008
Працюю я газетоношею. Щодня розношу безплатнi газети оголошень i реклами в кожну поштову скриньку нашого мiкрорайону (ось, бачите, тепер сам наче рекламщик заговорив). Може хтось i скаже, що такої професiї немає, але менi подобається, як звучить: «газетоноша». Краще ж, погодьтеся, нiж оцей «спамер», яким мене одне чудо охрестило. Заходжу одного дня у пiд’їзд, а там на сходах двоє хлопців балакають. В одного до вух слуховий аппарат причеплений. Нi, ну може то й плеєр, але якось автоматично я повертаюсь до скриньок i намагаюсь не звертати уваги на людину з фiзичними вадами. А оце мале дурне й каже своєму спiвбесiднику: – Ну ось, знову цей спамер приперся. – Хто? – кричу. Кричу, звичайно, по iнерцiї, бо вже розумiю, що хлопчина не iнвалiд, а просто нахаба. – Спамер. Це той хто спам розносить. А спам – це той мотлох у твоїх руках. – За те, щоб їхнє оголошення в цiй газетi з’явилось, – кажу, – люди такi грошi платять, що тобi й не снилось, розумнику. – То, значить, вони такi ж лузери як i ти, – вiдповiдає «iнвалiд». Питати, що означає це слово я не став, а просто дав йому копняка пiд сра… Гм, про культуру ж розповiдаю. Ну, загалом, по-батькiвськи я з ним поговорив, присоромив. Бiльше старших, сподiваюсь, не ображатиме. Так, про що це я? Ага … працюю я, значить, газетоношею з самого моменту створення такого бiзнесу в нашому мiстi. Всi тринадцять рокiв. I з власного досвiду, можу сказати: якщо ви радi моїй появi та свiжiй газетi оголошень у вашiй скриньцi, то ви або рекламодавець, або колекцiонер оголошень, у крайньому випадку ви щось там конкретно шукаєте або принципово не купуєте туалетний папiр. Решта ж (за рiдкiсним винятком пофiгiстiв та наркоманiв) мене ненавидить через те, що: 1) «вашими газетами увесь пiд’їзд засмiчений»; 2) «вашими газетами уся скринька забита – пошту листошi нiде всунути» 3) «ходють тут рiзнi, а потiм …» (варiантiв безлiч, мiй улюблений – «собаки зникають». Якби ж то правда). Отже до проклять я звик, i битву зi скаженими бабками веду успiшну. Але ж бува i таке: виловила мене якось у своєму пiд’їздi жiночка та благає не кидати ув її скриньку газет, бо вона часто у вiдрядженнях i боїться, що з купи накопиченої макулатури квартирнi злодiї здогадаються, що в квартирi нiхто не мешкає. Чесно я старався виконувати обiцянку, але пам’ять в мене дiрява: два днi не кину, а потiм забуду. Соромно, звичайно, а що поробиш? I от десь за два мiсяцi пiсля початку роботи бачу на однiй скриньцi причеплену скотчем записку: «Тiльки для листiв!» Ото вихiд хтось знайшов! Протягом мiсяця з’явились й iншi послання до мене: «Безплатнi газети не кидати!» (приклеєний папiрець) та «Для ПОШТИ!» (напис фарбою). Рiзнились вони й за стилем, й за способом пришпандорювання. Отже, додумались до цього винахiдники незалежно один вiд одного. Може ви думаєте, що оцю трiйку я вважаю героями? Нi, вони – генiї! Щоби вирiшити таку проблему – потрiбний нестандартний пiдхiд. Бачите, навiть ту жiночку вистачило лише на те, аби годинами мене з вiкна визирати. А менi так i взагалi такий варiант в голову не прийшов би. Згодом я розповiдав про це кожному, хто починав лаяти мене за … (див. пункти вище). Минуло тринадцять рокiв, а лаятись люди не припинили. Тим не менш, по всьому мiкрорайону вже налiчується близько двадцяти поштових скриньок iз закликами до мене. Як назвати людину, котра змогла подужати себе: вчулась в те, що їй говорить ворог (а вони мене таким i вважають, не сумнiваюся) i вчинила згiдно здорового глузду? Така людина – герой. I нiчо’, щo вона не пише (а здебiльшого й не читає) книг, не розумiється на поезiї i Рембо для неї – м’язистий супермен. Це все стосується мистецтва. А культура – це коли людина викидає смiття не попiд ноги, а у смiттєзбiрник, коли не гадить у пiд’їздi й коли не лiниться написати на своїй поштовiй скриньцi побажання газетоношi. Оце й є культурний герой.
Написати рецензію	Рекомендувати іншим

Рецензії на цей твір

рекомендую до читання.
На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Педро, 24-06-2008

I нiчо’, щo вона не пише
На цю рецензію користувачі залишили 3 відгуків
© andriy д.м., 08-05-2008

Ходячий спамер, то звучить гордо!
На цю рецензію користувачі залишили 5 відгуків
© Бондаренко Ю.Л., 28-03-2008

[ Без назви ]
На цю рецензію користувачі залишили 6 відгуків
© Жан, 28-03-2008

[ Без назви ]
На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© RemiK, 28-03-2008

[ Без назви ]
На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© elfiyka, 28-03-2008

Згенеровано за 0.0115118026733 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Культурнi герої (на КОНКУРС)

рекомендую до читання.

I нiчо’, щo вона не пише

Ходячий спамер, то звучить гордо!

[ Без назви ]

[ Без назви ]

[ Без назви ]