Окуповую сайт, своїми недолугими новельками, які писав на свою газетку щотижня протягом якогось кавалка року. (прикиньте, це друкували!):)
Мій друг Микола — холостяк. Живе у квартирі сам, тому у нього є деякі дивацтва. Скажімо, він не любить викидати старих речей. А робить з них нові. Наприклад, у пробитому баскетбольному м'ячі у нього росте алое, а радянська праска служить для того, щоб кип'ятити воду на чай. Якось він подзвонив мені і попросив про допомогу.
— Слухай, — сказав Микола, — у мене старий телевізор зламався. Заходь до мене, треба щось цікаве з нього зробити. Ага, і пластилін по дорозі купи...
Микола кинув слухавку. Я не встиг спитати, навіщо пластилін. Після годину бігу магазинами у пошуках пластиліну таки вирушаю велосипедом на “Новий світ” до квартири друга. Він зустрічає мене радісно.
Я вже придумав декілька варіантів застосування телевізора, — з сяючими від захоплення очима, почав Микола. — Перший — це зробити акваріум, у мене ще нікоми не було рибок! Другий — наклеїти на нього якийсь малюнок, щоб виглядало, ніби телевізор ще працює. І останній варіант, найекстремальніший, — підвести всередину газ і зробити із телевізора камін.
Ідеї друга мене насторожили. Особливо остання. Газ, вогонь, телевізор і мій друг — речі вибухонебезпечні. Тому пропоную почати з акваріума. Друг погоджується, але каже тягнути в кімнату пластилін. Показує у трилітовій банці двох рибок, які він завбачливо купив. Ми розрізаємо верхню дерев'яну панель, після чого акуратно надрізаємо склорізом кінескоп. Надбиваємо його, після чого утворюється отвір. Краї у нього нерівні, а із середини доводиться вигрібати багато всілякого скляного мотлоху. Потім Микола заліплює все пластиліном у надії, що це загерметизує кінескоп. Друг кидає в сухий телевізор рибок і несе його у ванну. Я душуся від сміху... Бідні рибки.
Наповнившись водою, “акваріум” починає текти. Рибок через кінескоп ледь видно.... Микола виймає з кишені презерватив...
Рятуй рибок, я зараз, — каже Микола, розпаковуючи презерватив. — Рибки будуть у презервативі, а презерватив у телевізорі.
Через деякий час Миколи пробує запхнути наповнений водою презерватив у отвір у кінескопі. Гострий край прорізає гуму, і декілька літрів води виливаються на підлогу. Я, нічого не кажучи, беру телевізор, виношу його надвір та викидаю у смітник. Кажу ошелешеному Миколі, що щойно врятував його життя.
— Якби ти камін почав робити з того телевізора, то живим не лишився би точно, — пояснюю розчарованому другові.
