Окуповую сайт, своїми недолугими новельками, які писав на свою газетку щотижня протягом якогось кавалка року. (прикиньте, це друкували!):)
Дідусь Володимир любив розповідати. Він прожив насичене пригодами життя і мав багату фантазію, яка подвоїла у розповідях і без того немаленький життєвий досвід дідуся. Розказував він усім і про усе. Смакував розповідями про війну, про любов та навіть, коли знайде особливе натхнення, про бабусю. Дорослі слухали його з занудженим виразом обличчя. Внукам же розповіді дідуся були значно цікавішими. Вони уважно слухали дідуся приблизно годину, а потім теж починали крутитися та пробувати вирватися на волю та свіже повітря.
Єдиними фанатичними слухачами діда Володі були пес Цісар та гусак Бровко (він зимував у міській квартирі дідуся, на потіху внукам). Вони могли годинами слухати розповіді старенького.
— Свистіли кулі і градом сипалась шрапнель! — почав було дідо. Гусак, собака та внуки всілися біля ніг дідуся. Дорослі ж поспішили знайти собі якесь заняття, щоб не слухати цих розповідей.
— Ой, треба піти мені на кухню, там гречка вариться, здається, — сказала мама й чкурнула геть з вітальні. — Я слухатиму звідти.
— А мені треба лампочки поміняти, бо ці вже нагрілися дуже, — видумав ще безглуздішу причину батько. — Але я теж уважно слухатиму.
За 20 хвилин ситуація у вітальні не змінилася. Онук, внучка, гусак та пес сиділи на своїх місцях. Над ними лунав монотонний голос дідуся. Але була одна невеличка зміна. Внук, внучка, гусак та пес спали, монотонно посапуючи носами.
Наче змовившись, з кухні та зі спальні всі повернулися у кімнату, де сидів дідусь. Виявилося, що дідусь спав теж. Не зважаючи на те, що він спав, розповідь про війну велася й далі.
— А що,...ну записав на магнітофон розповідь! — Пояснював спросоння дідусь. — Я ж і так вже цілий тиждень одну й ту ж історію вам розповідаю, а ніхто з вас не помітив навіть.
Після цього випадку дідо більше не розповідав історій, він зачинився у комірчині, з якої доносився грюкіт друкарської машинки, — дід винайшов новий стиль у літературі. Він назвав його мемуари-фентезі.
