100 тисяч слів про любов, включаючи вигуки - Харків : Фоліо, 2008. – 250 с.
Любов – це коли ти відчуваєш себе потрібним іншому
Любов - це людське. Любов – це той щем, без якого нас немає.
Любов – це пошуки кращого.
Любов – це спроба уникнення страху перед самотністю.
Любов – це втрата себе?
Чомусь прийнято вірити, що кохання і весна – невід’ємні речі. Адже тане сніг, виростають бруньки на деревах, все навколо розквітає, щебечуть пташки, дні стають сонячними і довшими.
Однією з найбільш яскравих подій цієї весни можна вважати вихід книги „100 тисяч слів про любов, включаючи вигуки” Харківського видавництва „Фоліо”.
Ця книга – це збірка 25 есе 25 найпопулярніших сучасних українських письменників, де вони показують різницю між Коханням і Любов’ю, описують цікаві романтичні стосунки і взагалі намагаються знайти відповідь на запитання - а що таке любов? Причому кожний письменник робить це своїм неповторним і оригінальним стилем.
Юрій Андрухович описує сценарій любові агента Богдана Сташинського – вбивці Степана Бандери.
Софія Андрухович намагається переконати читача у тому, що краще вже казати „любові не існує”, ніж „любов є всюди”, бо, хоча обидва твердження тотожні, перше все-таки чесніше і точніше.
Твір Андрія Бондара – це певний буквар з 33 тверджень про любов.
Юрій Винничук навчає читача правильному, красивому і естетичному мистецтву споювання коханої.
Лариса Денисенко описує синдром, коли хтось оселяється у нашому серці, у нашому розумі, у наших думках, у нашому тілі, у нас врешті-решт.
Есе Володимира Єшкілєва – це розповідь про кохану красуню з дивовижним ім’ям М_арь, яку спокушують дорогими мобільними телефонами.
Сергій Жадан, у властивому йому постсоцреалістичному стилі, показує життя, смерть і любов.
Богдан Жолдак показує українців – носіїв першоджерела любові, яку намагалася розчавити як радянська, так і сучасна влада.
Оксана Забужко бунтує проти світу без любові і підкреслює свою позицію – любов врятує світ.
Іздрик слово „любов” замінив словом „байдужість” і показав її у всьому : у школі, у соціології, у вигуках, у непевності, у Бгахавагіті, у нейрофізіології, у посланнях Павла ІТП.
Ірена Карпа пропонує нам кримінальну (детективну) історію, де час перебування у раю розраховується часом кохання на землі.
Андрій Курков знайомить читачів з пристрасною і неймовірною історією любові Ігнатія та Марії Максимових.
Лада Лузіна пригощає нас смачним уривком з книги „Секс и город Киев” (Харків: Фоліо, 2004).
Таня Малярчук намагається розібратися, що справді означає Love is…
Марія Матіос, так само як і у більшості своїх творів, зображує формулу, де у багатоборстві заради Життя схрещуються всі троє : Людина, Смерть і Любов.
Костянтин Москалець показує суперечку з другом, що вважає ніби любов – це лише павуча хтивість.
Галина Пагутяк досліджує старовинні епоси і доказує, що любов – це абсолютно моральна божественна сутність.
Світлана Пиркало пропонує безліч риторичних запитань, щоб зрозуміти сутність любові.
Світлана Поваляєва описує що вона любить і що не любить, приправляючи свою розповідь уривками зі своїх творів та філософськими роздумами.
Юрко Покальчук – це зрілий погляд на Кохання, Секс і Любов.
Ігор Померанцев знайомить нас з листами Рози до Геннадія.
Наталка Сняданко показує любов у пост бальзаківському віці.
Олесь Ульяненко пише про жертви кохання, де кохання – це не просто мить пристрасті. Насправді ж – це щемкий подих надії на те, що твоя молитва буде почута.
Володимир Цибулько порівнює любов із політикою. Точніше, любов – це завжди можливість, на відміну від неможливості політики.
100 тисяч слів про любов, включаючи вигуки – це не просто вдалий подарунок коханим і не тільки. Це надзвичайно потужна енциклопедія думок та почуттів, присвячених п’ятій стихії, яка стане прикрасою будь-чиєї бібліотеки.
