Як все набридло. Робота – дім. Дім – робота. Життя ніби зупинилося. Буденність нагадує липку тягучу павутину, що з кожним днем вкутує наступним шаром, поступово перетворюючи мене на якусь «машину» запрограмовану на прибирання, готування їжі та навчання дитини. А як хочеться хоча б на тиждень забути про всі клопоти і присвятити весь час лише коханій - самій собі.
Потрібно щось змінювати! Дискотека та бари – зась. Не той вже вік, щоб «гарцювати» там до півночі, та й сімейний стан якось не дуже до цього розташовує. Завести коханця ? Теж не дуже вдала ідея. Звісно ж на якийсь час відчуття екстремальних емоцій трохи розбавить сірість сьогодення. А що далі ? Любов? Та немає ніякої любові! Це все казки, які вигадують собі молоденькі дівчата, а чоловіки вміло цим користуються, щоб потім вихвалятися серед друзів своїми перемогами. Хоча бувають і виключення, але це вже швидше якась патологія.
Думай Ірка! Думай! Згадала! Свєта розповідала, що познайомилась в Інтернеті з якимсь Валіком і тепер кожного дня фліртує з ним, «наставляючи віртуальні рога» своєму чоловікові. Зрозуміло, що то скоріш за все зовсім і не Валік. Можливо, то хтивий дідуган який «насобачився» комп’ютерних навичок від «продвинутих» онуків, або взагалі жінка. Та Свєтці байдуже. В її очах знову з’явилися ті вогники, які водночас зникли через рік після одруження.
Вирішено - «йду» на побачення в Інтернет! Зважимо всі за і проти! Що в нас для цього є і чим я ризикую? Комп’ютер – є. Модем швидкісного Інтернету - є. Підключення до «сітки» - є. Знайти потрібний сайт «ноу проблем».
Тепер ризики. Вірогідність, що чоловік дізнається про мої маленькі «шалості» мінімальна. Його комп’ютерні знання обмежуються можливістю запуску «стрілялок». Opera для нього - це звісно ж там де лунають співи, а Internet Explorer і Google взагалі матірні словосполучення. За умови збереження таємниці, в першу чергу від подруг, цього взагалі може ніколи не статися. Якщо ж станеться «прокол, то доведеться застосувати «важку артилерію» - сльози та причитання про важку жіночу долю, покладену на олтар сім`ї. Цьому трюку навчила давня подруга, яка маючи за плечима три шлюби і два розлучення добре вивчила психологію одружених чоловіків та вміло це використовує. Так, цю тему проїхали.
Що в нас далі? Безумовно існує ризик «нарватися» на сусіда або сусідку, які під вигаданим ім’ям та чужим фото «тусуються» в «чаті» та глузують з новеньких відвідувачок, «годуючи» їх розповідями про неземне кохання до «почившої у бозі» прекрасної дівчини. Найкраще це виходить у жінок, які по собі знають, чим можна зачепити в душі ті струни, які бринять лише від так званого кохання. Зрозуміло. Власне фото посилати не можна. Береженого і Бог береже! Чиє б обличчя використати? Думай Ірка! Думай! Є! Найкраще підійде фотографія однокурсниці Аліни. Дівчина – мрія! Личко - гарне. Фігура – майже 90 – 60 – 90. Тай взагалі вона дуже схожа на мене. Недаремно на першому курсі інституту нас спочатку плутали викладачі та навіть хлопці - одногрупники. Вирішено! Побудемо трохи в образі Аліни, а там буде видно.
А все таки загадкова жіноча душа. Хоча знаю, що з цього нічого путнього не вийде, однак десь глибоко всередині жевріє надія на якісь гарні почуття. Ось і не вір у кохання!
Далі буде…………..
Автор: Мася.
(Будь ласка напишіть відгуки. Чи потрібно друкувати продовження?)
