Ну от нарешті почалося, закрутилось, понеслося. Вже вкотре.
Хтось зітхнув і недовірливо перерізав червону стрічку поблизу новенького стадіону під назвою Третя світова війна. Все, можна вбивати, нищити, проповідувати, марширувати заради святої благочестивої мети. Всі стільки часу чекали цього моменту.
Нації ставали на старт. ООН щось пробурмотів, підняв револьвер права і стрілив в якогось принца. Така традиція – потрібен прецедент, щоб справжні джентльмени почали вбивати. Джентльмени війни. Бідний принц вже вкотре впав під час параду. Ноти протесту та окупації малих недорозвинутих братів та сестричок розпочали довгий марафон війни.
Заклики повернутися в правове поле лунали під акомпанемент вибухів з усіх боків. А найкраще змусити повернутися інших в Своє правове поле – тримати слухачів під дулом пістолету. Всі почали вимагати мир, боротися за нього з таким духом і запалом, що на світ народилося немало письменників та художників, щоб зобразити усе те. Вбивали і вмирали за мир. Руйнували за мир. Ну що ж тут поробиш, якщо людська цивілізація настільки миролюбна.
Кожен почав витягувати з заначки свою зброю. Хто яку мав. Африканцям вкотре не пощастило. Їхня мотика та АК були не надто ефективними в порівняні з ядерними ракетами та роботами.
Індійці і Китайці виявилися не такими вже й бідними як здавалося. Вони здивували спочатку весь світ, а потім вирішили з'ясовувати стосунки в своєму регіоні і не заважати іншим. Який там був феєрверк, скажу я вам! В районі Шанхая з'явилася мальовнича долина. Загалом в Азії таких мальовничих долин, що нагадували Марс, з'явилось багато. Зате мальовничих міст стало менше.
Європа вже вкотре пошилася у дурні. ЄС чомусь вирішив, що то все жарт і легко віддав Париж та Брюссель Єгиптянам. Ті у свою чергу одержали нові атракції для майбутніх туристів.
Німці покрутили носом і на цей раз не повелися. Вони вперше заявили про свою нейтральність у війні. Білоруси їх підтримали, захопивши частину Німеччини. "Доу", - сказали німці, піднімаючи руки догори.
Великий росіянин щось пробурмотав про патріотизм до свого народу і витягнув багато вибухівки. Всі здивувалися. Росіянин заклав нею свої міста, погрожуючи зірвати їх, якщо хтось посміє захопити його територію. Народ зрозумів таку любов до власної безпеки по-своєму. Москвичі почали перебиратися до Сибіру, поближче до природи. Квартири в тому місті вперше за півстоліття впали в ціні. Незначно, але впали. Після такого кроку Росії ніхто не посмів зайти на Слов'янську територію. Зате Росія захистила багатьох. Виявилося, що Іспанці та Ісландці, то теж далекі слов'яни і вони теж потребують захисту. Москва захистила стільки скільки змогла. Решта країн захищалися самі, або відчули глибоку спорідненість з іншими великими братами. Хто з ким.
В океанах повипливало багато гімна і підлодок. І те і інше не тоне і лиш чекає нагоди посмердіти. Голуби і літаки почали какати на міста як ніколи.
Американці нарешті змогли поширювати демократію по всьому світові, ефективніше ніж будь-коли. Навіть Канада вирішила взяти участь в гонках, однак її дискваліфікували за не ту вагову категорію. Єдине, що їй залишилося - активно заявляти про участь у війні.
Іран почав формувати істинну правовірну республіку. Така ідея не знайшла спочатку схвалення в сусідів, однак їх вдалося переконати.
В Україні, як завжди було спокійно. Основні політичні гравці нарешті домовилися і підписали універсал... про незалежність... в Лондоні. На екрани вийшла нова драма "Бій під Крутами-2. Реванш." На цей раз зібралося 848 чоловік з якогось училища. Через певних час їх вшанують.
Японці вигадали захисний щит і почали постачали роботів війни усім бажаючим. Ямайка знову щось курила і на все те радісно поглядала.
Мексиканці одразу капітулювали і швидко приєдналися до США. Штати навіть на оголошували їм війни. Довелось ліквідовувати кордон між двома країнами. Нелегали перетворилися на легалів, а офіційних мов стало дві.
Бразильці влаштували карнавал. На карнавал прийшли Аргентинці і зіпсували свято. Вони залишилися в Ріо після завершення карнавалу охороняти те чудове місце, а разом з тим і всю країну.
"Карнавалу більше не буде", - сказали Венесуела і Болівія і втопили в нафті чимало міст, дещо збільшивши свої розміри.
Сусіди з найближчих галактик купили попкорн і, жуючи його та запиваючи Колою, дивилися на ті гонки згори. Їм і на думку не могло спасти влаштувати таке шоу в себе вдома.
Переможців знову гучно вітали. Вони виявилися праві! І у своїх поглядах і у вчинках. Переможці – завжди праві. Всім іншим вони довели свою правоту вагомими аргументами і одразу ж влаштували суд на тими, хто з самого початку їх не зрозумів. Не второпав їх правди, їх світлої мети.
Земля ж одержала ще кілька зморшок від усіх тих дій. Вона почала думати над тим, щоб нарешті вивести той грибок, що вже століттями її дістає. Та Бог попросив її ще трішки потерпіти. У Нього, як завжди, на все те Свої плани.
В Токіо на параді поцілувалися морський піхотинець і медсестра і їх сфотографували на мобільний для СіЕнЕн. Всі одностайно назвали той поцілунок символом війни, точніше її завершення.
З могили встав Боб Марлі і заспівав ще одну пісню про любов і мир. Щоб до всіх дійшло. І до всіх дійшло. Принаймні на певний час, протягом якого Нації запасалися новими ракетами, новими вибухівками та новими роботами. Так, про всяк випадок. І віддано дивлячись один одному в очі, офіційно-офіційно, чесно-причесно заявляли що більше – жодної війни. Всі розійшлися, співаючи Марлі. Стадіон про всяк випадок залишили.
