МОВА: її НАРОД: ЙОГО ЗЕМЛЯ
Якщо мова дана людині для нейтралізації добра і зла, – за висловом філософа, – то китайська мова для цього якнайкраще придатна.
Люди китайської землі наче підслухали нечутні вимови вітру і дощу. Мову дерев та квітів. Мову звірів та птахів. І перейняли її собі. Для спілкування між собою.
Лагідність та мелодійність китайської мови наче лагідність сонячного дощу. Наче мелодійність сніжно-білих хризантем під місячним сяйвом, яким осінній вітер нашіптує поему небесного кохання.
ШИ 詩 це вірші .
ЮЕ 月 це місяць .
СЮЕ 雪 це сніг .
ЖИ Ю 日 雨 це сонячний дощ.
ХУА 花 це квіти .
Китайська мова, китайська культура, китайська цивілізація — це втілена унаочнена инакшість буття людини в цьому складному таємничому, незрозумілому світі.
Вагома инакшість. Величиною в 1 мільярд 500 мільйонів людей. В 6 тисяч весен та осеней безперервного культурно-історичного розвитку. На території, яка більша від територій США, Австралії чи безмежної Бразилії. На території, що майже рівна цілій Еуропі. На цій землі можуть вміститися понад три Індії. Або більше 18 Україн. Один лиш Тибет, по-дружньому навічно анексований в 1949 дружелюбними східними сусідами задля благородних цивілізаційних цілей та адекватного культурного взаємообміну, займає обшир двох Францій.
Коли в стародавньому Єгипті лиш починали вирощувати пшеницю, в Китаї вже давно саджали рис. Який успішно саджають і до сьогодні.
А де ж подівся той Єгипет не-семіто-арабський? Загуло, ніби й не було.
Загалом, Китай – це инший погляд на світ, инший погляд на життя, инший погляд на людину, инший погляд на роль людини у світі.
Инший. Що для хворобливого західного суспільства могло б послужитися рятівною альтернативою, виходом із тупика.
Процес вивчення чужоземної мови схожий з вивченням музики та математики.
Адже кожній мові притаманний свій ритм, своя мелодика, своє особливе звучання, своя музика.
Езотерики твердять, що Всевишній промовляє до людей різними мовами, які не виключають, але доповнюють, одна одну.
Наче різні інструменти великого оркестру, що мають різно-своєрідне звучання, різно-своєрідний спосіб гри, та всі вони необхідні Головному Небесному Дириґентові для виконання грандіозної симфонії під назвою МІСТЕРІЯ БУТТЯ.
Усесвіт як вияв єдности Музики (гармонії духу), Мови (гармонії розуму), Математики (гармонії всесвіту).
ЦІ ТРИ ДИСЦИПЛІНИ МІЖ СОБОЮ ТІСНО ВЗАЄМОПОВ’ЯЗАНІ.
Заняття математикою та музикування сприяє засвоєнню мови. І навпаки.
До речі, англійські вчені виявили, що в мозку людини центр сприйняття музики та мови знаходяться поряд.
Ти маєш також добру нагоду навчитися писати по-китайському. А це значить, що Ти зможеш навчитися ще й добре малювати.
Щодо так званих талантів, то у Тебе їх рівно стільки, скільки тобі треба сьогодні.
Завтра буде новий день – з’являться нові потрібні Тобі таланти.
Ось і матимеш чотири кардинальні стовпи ідеальної гармонійної освіти
М У З И К А – М О В А – М А Т Е М А Т И К А – М А ЛЮВАННЯ
на основі яких можна збудувати справді міцний прекрасний храм людської особистости.
Китайська ієрогліфіка розвиває фантазію, виховує та зміцнює пам’ять, гармонізує зцілює душу.
Це просто цікаво, красиво і навіть модно.
Зрештою, це — майбутньо.
Варто зауважити, що в Італії, Англії, США планують включити китайську мову до шкільної програми.
Незабаром Ти настільки звикнеш до незвукового, малюнкового, ідеографічного письма, що тобі залюбки захочеться користуватися ним повсякчасно як міжнародним письмом.
Або, хоча б, як цікавою, відпочинковою альтернативою.
Наприклад, якщо Ти гарно напишеш 我 愛 你, то китаянка прочитає це як “wo ai ni”, українка – “я люблю тебе”, італійка – “io amo te”, а німка – “ich liebe dich”, – й усі будуть таємничо задоволені, бо все і так зрозуміло, без слів, з першого погляду.
А ось як виглядає знак щастя: 卍 (wang-ван), символ небесного, „правильного” сонця, прадавня знаменита Свастика.
Німецькі нацисти для свого окремого щастя вибрали сумно ві- домий знак 卐, як символ зворотнього, неземного сонця. Що ж, Чоловік мусить платити життям за свій вибір.
Абсолютний музичний слух, точна-чітка-слухняна пам’ять, безпомильно правильний окомір, плавний швидкий вивірений рух руки, наче політ крила. Все це китайська мова.
Так, тут можна навчитися літати. По-справжньому.
Як відомо, щоби стати професіоналом, треба вміти бавитися.
Либонь, найголовнішим є те, що інтелектуально-творчі забави з китайськими ієрогліфами породжують радість ґеніальної наївности відкриття світу заново, радість творчости, яку мусів, напевно, відчувати сам Господь Бог підчас сотворіння світу.
Стародавній Китай живе в серці сучасного Китаю. Традиції – справа священна в Китаю. Все ж таки цілий ряд ієрогліфів пишеться тепер в спрощеному варіанті. В даному посібнику з навчальними цілями ієрогліфи подаються, як правило, в обох варіантах: як в скороченому так і в повному, традиційному написанні, яке теж не завадить знати, якщо Ти хочеш мати доступ до китайської класики. Позаяк, повне написання й надалі використовується на Тайвані, в Гонконгу (Сянгані) та Сінгапурі. Не кажучи вже про Японію, яка в свій час вдало запозичила у своїх західних сусідів не тільки систему письма, але й всі решта культурні артефакти.
Світ розвивається згідно своїх потаємних, малозрозумілих законів.
Якщо XVII століття було еспанським, XVIII століття французьким, XIX англійським, а XX століття американським (Еуропа ж встигла якраз вчасно закотитися і вмерти), то в нашому, такому ще молодому XXI столітті, такому ще зовсім юному ІІІ тисячолітті, пророкують глобальний розквіт та панівний вплив саме китайського духу, китайського менталітету, китайської нації, сучасної китайської держави під назвою Китайська Народна Республіка.
Звичайно, це вже буде великою мірою не традиційний Китай, але його певний осучаснений, американоевропеїзований варіант.
Вже тепер КНР постачає майже 100% комплектуючих до персональних компутерів в Еуропі. Не кажучи про телевізори, магнітофони та иншу побутову техніку.
До речі, 80% взуття, що продається нині в США, китайського виробництва, а імпорт яблук з Китаю до Італії лише в 2004 році зріс на 412%.
Звісно, ідеалізувати будь-який нарід, як і будь-якого чоловіка, не варто.
Нарід, громада – завжди капуста головата напівдика. Революційна ж громада й поготів банда святих звірів.
В лютій колективно-святій помсті голодно-пролетарської сліпої заздрости розпанахати тесаком живіт свого заможного сусіди, і, ще в живого, заздрісними пазурами вирвати печінку, щоб кинути її собі під ноги і щасливо-злобно розтоптати на очах помираючого ненависно-багатого сусіди, й таким чином показати свою безпорадно-горду пролетарську зневагу до заможного сусіди-куркуля – звична картина в Китаї зовсім ще недалеких культурно-революційних 1966-1976 років. Коли з голоду загинуло 40 мільйонів народу. Отаке selяvi.
Зрештою, кожен нарід має свою складну долю, свою карму до проживання, свої гріхи до замолювання, свої мрійливо-ліниві перелякані ілюзії до гіркого протверезіння та завжди щедро кривавої розплати.
Отож, ласкаво просимо в гості до найдревнішої та найбільшої на сьогодні країни у світі, батьківщини не лише лаку, компасу, сейсмографу, пороху, паперу, глобусу, друкованої книги та паперових грошей, арбалету, латів і гармат, коротких і довгих стремен, плечового хомута, ланцюгового насосу та шлюзів, поршневих міхів і повітряного змія (ІІІ століття до н.е.) (віддаленого попередника сучасного літака), але й чаю і тигрів, женьшеню і Великої Китайської Стіни, перламутру (навіть братнє слово „жемчуґ” є звуковою калькою китайського 珍 珠 чжен-чжу, тобто “дорогоцінні кульки”) і фенікса (від кит. “фен’-хуан’”), шовку і золотих рибок, цвітної капусти і рису, бонсаю та фарфору. Навіть апельсинів (апельсин =нім.apfel (ябко) + сін 杏апельсин) і пельменів.
Фантазійні імперо-еґоцентричні британці навіть не спромоглися на пошук окремого власного терміну і називають фарфор просто словом “china”, тобто „китайське”.
Перше глибоке буріння там було виконане за 1000 років до того, як в Еуропі навчилися бурити артезіанські свердловини. Так само й тачкою вони користувалися на 1000 років раніше, ніж еуропейці. Навіть шкільні екзамени, в такому вигляді як ми знаємо їх нині, родом звідтіля.
А ще ж є унікально-неповторний фантастично-неперевершений китайський цирк та пекінська опера (яка не має нічого спільного з оперою еуропейською).
Зрештою, це філософія Конфуція, Чань-буддизму (більш відомий у нас через японське запозичення як дзен-буддизм) та Даосизму.
А також ряд унікальних систем фізичного вдосконалення та самовиховання, таких як ЦІ ҐУН (лікування повільними рухами), У ШУ, КУН ФУ тощо. А китайська медицина з її цілком унікальною акупунктурою.
Ну і, звичайно, це даоська сексуальна практика, “вищий путь людства” та найефективніший спосіб підтримання здоров’я і, навіть, досягнення фізичного безсмертя. Адже до сексуальної практики, у вигляді секс-терапії, в традиційному Китаї завжди ставилися як до одного з найефективніших методів лікування всіх без винятку хворіб. В Китаї, де здавна розрізняли кохання, секс і шлюб, і де нормально допускалось багатоженство, завжди знали, що правильний секс — це як правильна дієта. Ним, як і нею, лікується все. Щоправда, сеанс триває години, а не євро-нервові скалічені блошино-поспішні „11 хвилин”. Недаремно ж Великий Керманич щоночі підбадьорювався свіжою цнотливо-тремтливою плоттю чергової 11--13-літньої незайманки до останніх днів свого героїчного 83-річного життювання. Може тому китайські мужі по-суті не лисіють? Вони ще з VIII століття пам’ятають слова Бо Сі-цзяна що: „Стосунки між мужчиною і жінкою – це найважливіше, що є на світі.”
Секс завжди був у повазі. Книжкове охкохання засуджувалося насміх як хвороба. Знову ж, їхній секс – то не піснокуці пиво-каво-коньякові тютюново-смердючі романтично-потаємні, грішно-випадкові “брудні” хвилинки, а святі 2-4-6-8-12-18 годин правильного здорового злягання. Яке може стати перепусткою до раю. Дійсного. Реального. Для тих, хто знає. Для тих, хто вміє.
Є два гарні знаки: 1) 嫗 (女 жінка+區ділити) значить ‘зігрівати своїм тілом, пестити, виховувати’), і 2) 傴 (人мужчина+區ділити=‘зігрівати своїм тілом, пестити, виховувати’). Отакої!
А ось повчальна історія з недавнього сьогодення. Дочка полковника радянської армії почала раптово втрачати слух після грипу. Нічого вже не допомагало. Дівчинці загрожувала повна глухота. В 13 років. Випадково полковнику порадили віддати дочку на лікування до монахів одного з небагатьох на ті часи діючого, загубленого в горах, даоського монастиря, де для лікування хворих поряд з иншими старовинними традиційними методами застосовували і секс-терапію. Полковник виклав усі гроші і був згоден на все, аби донька одужала. Коли через півроку він приїхав по неї, то не впізнав рідної доньки. Замість блідої, худорлявої, заляканої дівчинки, вихованої в безапеляційній слухняности та строгих, скалічуючих манерах, перед ним стояла цілком здорова, рожевощока, жвава, розгониста дівка, готова до повноцінного, щасливого життя. Шкода лишень, що у нас, у євро-слав’ян, не люблять щасливих, а люблять нещасних. Не випадково ж люди одружуються, під святочно урочистий весільний марш, який подарував світови вічно щасливий жид Мендельсон, а ховають людей під гнітючу музику вічно сумовитого франко-слав’янина Шопена. Проте ж, варто пам’ятати, що „Бог любить щасливих”, і що “радість — головна ознака християнина”, як вчив нас пан Христос.
До речі, китайські дівчата, згідно міжнародного опитування 2003 року, визнані найсексуальнішими в світі.
І не єгипетські піраміди, а Велика Китайська Стіна, довжиною в 2,5 тисяч кілометрів, шириною 10 метрів, висотою 6 метрів, крізь яку можна почути шепіт людини, є єдиним об’єктом, створеним людиною, який видно з космосу. Якщо з її цегли вимурувати стінку заввишки та завтовшки в один метр, то нею якраз можна було б оперезати земну кулю.
Отож, таємниці шести тисячоліть чекають на Тебе. Для забави не гріх часом побавитися і в карти, які теж родом з Китаю. А у випадку важкої втоми чи безнадійного безсоння Тебе чудодійно порятує, хоч і за чудодійні гроші, чудодійна подушка з чудо¬дійно ароматних екскрементів чудодійних черв’яків-шовкопрядів (蚕 can-цан).
Уві сні ж Тобі обов’язково з’явиться сам Aладін власною персоною зі своєю чарівною лампою. Адже і він і його чарівна лампа – так! – вони обидвоє теж китайської крови і плоти. І вони обов’язково принесуть Тобі удачу і відвернуть всі природні і позаприродні лиха, включно з найстрашні- шим буревієм ураганним вітром-тайфуном (颱 風 тай-фиен’).
Є вагомі підстави вважати, що ті ж волхви, які побачили на небі зірку Віфлеємську і першими прийшли привітати Сина Божого, були насправді зорезнавцями з далекого, заобрійного Піднебесного хінського царства.
Італієць Marco Polo v 13 stolitti tak neobachno vidkruv Kutaй dlя Еyropu, scho vzhe v kinці 20 stolittя kutaйці у svoю chergу vidkrulu її dlя sebe демократично-надовго роботящо-kmitluvoю рукою і ефективно освоюють й засвоюють її гостинно-демократичні простори своєю геть малослівною плодовитістю. Оsobluvo Іtaliю.
Today v їhnih rуkah – для початку – zoseredulacя vsя dribna torgivlя країни Чобітової. Крутіші від жидів, і їхні найзавзятіші конкуренти не тільки в Італії, але в Еуропі і в... А „чоботарі” у розпачі. І Марка Павловича все частіше згадують не по темі. І є чого: китайська громада в Італії четверта за чисельністю. Китайська мафія дивує самих італійців, батьків світової мафії. Уряд сушить собі голову: торгівля людьми, проституція, а невловимо-незрозумілих ввічливих гостей за руку не схопиш: зрадників не буває, своїх людей не підсунеш. Тиха світова війна з тихо-океанським чудом-юдом! А пів-Сибіру, що в хазяйновитих руках hanzu вперше за тисячі літ починає жити тепло й кругло й плодовито. І зовсім не за горами запровадження в Сибіру другої державної мови – китайської (汉 语 han-yu).
(шануваннябатьківукитайцівнеєнашатакаріднаматимоя )
( синзісвоєюжінкоюмусятьвставатизкогутамиізразужйт )
(идобатьківшанобливопитатияквониспаличинезмерзли )
(чиздоровіякщосинживеокремощоніколинезаохочувало)
(сяхібабуловимушенимвінмусіввідвідуватибатьківякна )
(йчастішебажановранцііввечерікоженкрокбатьківпідтур)
(ботливимпоглядомдітейякщохочутьсістидітипідносять)
(циновкуприносятьлавочкудлянігматрасодіялодовсіхре )
(чейбатьківдоїхньогопосудуїдидітимусятьвідноситисяз )
(підкресленимпієтетомдітямможнасідатиїстилишепісля)
(тогоякпоїлибатькибудьякапросьбабатьківмаєбутивипе )
(редженаівиповненамиттєворетельнобезпотягуванняпо )
(чісуванняітпкожніп’ятьднівпотурбуватисящобвикупат)
(ибатьківвтеплійводіпомитиїмголовувипратиїхбілизнуп)
(ритомупозадомомніколинеговоритипродомашнісправи)
І поки ми співаємо свої найкращі у світі пісні найкращою у світі мовою після найкращої в світі горілки, хором вже лише в 47 мільйонів голосів (з яких 10 мільйонів найпрацездатніших жиє і працює закордоном) – а п’ять мільйонів вже щасливо відпили і відспівали своє, не залишивши наступників (на „цао-дурниці” у нас немає ані часу, ані здоров’я, ані традицій) – наші далекосхідні гарячошкірі брати вже на нашій Львівській землі вирощують собі грибочки аби нас, співаючих та випиваючих-те-що-стоїть-у-кожній-хаті, годувати – бідаків глупогордовитих.
Певно, прийшов час один в одного вчитися жити, брататися-родичатися.
Китайським business-хлопцям вельми до вподоби не тільки наші грибочки, але й, на додачу, наші дівчата („китаянки ж не мають жодної фігури” жалівся один hanzu-бізнесмен).
Будемо разом жити, святкувати, дітей народжувати. Біло-жовтогарячих.
Приказуючи під шампанове вино популярно іtalianське сin-сin (чін-чін). Бо цю ввічливість теж звідтіля, з Піднебесної, привіз Марко Поло. Там кажуть: 請 請 qing-qing (цін’-цін’),
„прошу-прошу, дуже прошу.”
Photo13
Сучасний світ існує у врівноваженій парадигмі Схід-Захід. Не можна не пог одитися з думкою про те що безперервна багатотисячолітня культурна традиція в Китаї йде не від розуму чи певної доктрини але виростає з цілковитої довіри по дитячому наївної та мудроїдо сили самого життя коли істинкт який висвітлюється свідомістю та свідомість яка примиряється з істинктом створюють можливість досягненення гармонії про яку століттями недосяжно мріяли кращі еуропейські уми і яка становить альфу та омеґу китайської мудрости пояснючи таємницю дивов ижної життєвости китайського культурного спадку що кидає виклик сучасній людині включно з самими китайцями і відповідь на який може стати виз начальним в майбутній долі всього людства. Адже ж як відомо минуле залишається живим та актуальним для людини доти доки воно є для неї незручним.
Нині, людство повертається до усвідомлення суцільної знаковости світу, життя, знаковостти своєї природи. Прецінь, і насправді, ми живемо в на- скрізь знаковому світі. Весь світ – це сукупність інформаційних знаків і все навколо нас має знакову, тобто ієрогліфічну структуру.
І сам Чоловік – це Творець Знаків.
То ж як може подивувати лавиноподібно зростаюча домінантність саме китайського культурально-промислового алгоритму в сучасному життю!
І хоча в КНР ще до сьогодні сотні мільйонів селян ледве животіють в колгоспах вічно-живого Керманича і часто-густо мусять орати всенародно-нічию землю, запрягаючись самим замість коня, світло в кінці найдраматичнішого 100-літнього китайського тунелю засліплююче яскраве. А проста смертна кара за наркотики і корупцію просто радує серце.
Порядний нарід!
Мудрий нарід!
Стоїть! Жиє-Не-Позіхає!
Дивиться в майбутнє!
Бачить майбутнє!
Заслуговує майбутнє!
ОЧЕВИДЬ
ЩО
КИТАЙСЬКИЙ ДУХ
Й
НАДАЛІ
БУДЕ
ЗАПОЛОНЮВАТИ
ДО
АБСОЛЮТНОЇ ДОМІНАНТНОСТИ
ПРИЙДЕШНЮ
СВІТОВУ КУЛЬТУРУ
В УСІХ ЇЇ ПРОЯВАХ
ПОЧИНАЮЧИ
ВІД
ПРОМИСЛОВОСТИ
і
ЗАКІНЧУЮЧИ
СПОРТОМ
МИСТЕЦТВОМ
КІНО
МОДОЮ
ЛІТЕРАТУРОЮ
ТА
КЛАСИЧНОЮ
ОПЕРОЮ і БАЛЕТОМ
ВКЛЮЧНО
З
СУЧАСНОЮ
МУЗИКОЮ
УСІХ МОЖЛИВИХ НАПРЯМКІВ
ПРЕЦІНЬ
КУЛЬТУРА ЦЕ ТЕ ЩО ЛЮДИ ЗВИКЛИ ЛЮБИТИ
КУЛЬТУРА ЦЕ ТЕ ЩО Є
А НЕ ТЕ ЩО МАЄ БУТИ
КЛАСИЧНИЙ
КИТАЙСЬКИЙ ТЕРМІН
经济 jing-ji цзін’-цзі~~ЕКОНОМІКА
ТРАКТУЄТЬСЯ
ЯК
БІНОМ
СТЯЖКА ВІД ВИРАЗУ
经 世 керування світом і
济 民 допоміжність народови
КЕРУВАТИ
经
ЩОБИ
ДОПОМАГАТИ
济
АДЖЕ
ЯК
ВІДОМО
ЛЮДИ ЖИВУТЬ НА СВІТІ
АБИ СЛУГУВАТИ ОДИН ОДНОМУ
СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ
КИТАЙСЬКИЙ
ВЧЕНИЙ
БО ЦЗЮ Ї
ДІЙШОВ ВИСНОВКУ
ЩО
ОСНОВНИЙ СМИСЛ
ТЕРМІНУ
经
济
ПРО ЯКИЙ
ТАК БАГАТО МОВЛЕНО
ЦЕ
СТВОРЕННЯ
ОСНОВИ
ДЛЯ
ВЕЛИКОГО
СПОКОЮ
ЧИ
НЕ
ЦЕ
МИ
СПОСТЕРІГАЄМО
В
СЬОГОДНІШНЬОМУ
ПРОЦВІТАЮЧОМУ
КИТАЮ
ЧИ
НЕ ЦЬОГО
СЛІД
ПРАГНУТИ
і
ВСІМ
НАМ
Але як любо антикультурночоловікостверднo
реготав веселунчик Чжуан Цзи 莊 子 (по-на- шому то “сільський мудрець”), найтямовиті-
ший учень Вічного Дитяти Лао Цзи老 子:
“Мій сміх перевертає Небо і Землю”.
МійМійМійМійМійМійМійМій Мій
СміхСміхСміхСміхСміхСміх Сміх
ПеревертаєПеревертає Переве
НебоНебоНебоНебоНебоНебоН
іііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііі
ЗемлюЗемлюЗемлюЗемлю Землю Зем
Мій сміх перевертає Небо і Землю Мій 我
Мій сміх перевертає Небо і Землю Сміх 笑
Мій сміх перевертає Небо і Землю Трясе 震
Мій сміх перевертає Небо і Землю Небом 天
Мій сміх перевертає Небо і Землю Двигає 動
Мій сміх перевертає Небо і Землю Землею 地
我 wo 笑 xiao 震 zhen 天 tian 動 dong 地 di
我笑震天動地我笑震天動地我笑震天動地我笑震天動地我笑震天動地我笑震天動地我笑震天動地我笑震天動地我笑震天動地我笑震天動地我 笑震
我 我
笑 笑
震 震
天 天
動 動
地 地
Острів в океані,
Або як користуватися Підручником (проблема атомарної чесности)
Серед безмежного неосяжного океану Буття знаходиться невеличкий острів. Острів Людського Життя. Він же Острів Слів.
Магічний острів, створений Людиною. Острів, який створив Людину.
Саме завдяки цьому чарівному острову Людина здатна виживати в бурхливому океані Буття.
Ти відправляєшся у далеке плавання на кораблі китайської мови.
Це плавання, як і будь-яке инше подібне, є небезпечним. Позаяк, Ти будеш змушений покидати свій теплй зручний Острів Слів, який у кожного спільно-індивідуальний, щоби замандрувати незвідані обшири, де на Тебе очікуватимуть невідомі, і, відтак, страшні дикі потвори, які Тобі треба буде одомашнювати новими незвичними засобами нової незвичної мови.
Більшість людей, навічно скалічених шкільною псевдо-освітою, вважає, що Життя обмежується лише тим куцим Видноколом, який можна побачити через віконце своєї власної, часто скособоченої, недоглянутої, занедбаної словесної хатинки.
Вони часто навіть і не здогадуються, що наш Острів Слів, такий теплий і затишний, такий безкінечний та всемогутній, є зовсім невеличким клаптиком штучної Тверді серед неосяжного буремного океану Буття, покритого темрявою та невідомістю. Океану нерозгаданого і нерозгаданного.
Існує теорія про раптове миттєве виникнення мовлення. Як наслідок певної ґенетичної мутації.
Позірна непохитність нашого словесного острівця зачаровує своєю ясною всеосяжною логічністю та граматичною непорушністю.
Ми схильні забувати, що наш тепло-зручний цілком зрозумілий кусень твердого суходолу є несправжнім, неприродним, штучним утворенням.
Що Слова кінечні. Та Смисл Слів – безкінечний. І джерело всіх слів одне. І воно вічне. І незбагненне.
Що Мова є лише одним з багатьох засобів і не завжди найоптимальнішим, завдяки якому Людина здатна пізнавати таємниці Буття.
Про це найперше здогадуються поети, які є найкращими, і чи не єдиними будівничими Острова Слів. Втомлені буденністю узвичаєної словесности, поети відважуються на нові небезпечні мандри в незвідані екзистенціальні бездни у пошуках нових реальностей.
Ці мандри завжди небезпечні, бо завдяки їм (чи як плату за них) часом припіднімається та розмальована завіса, яку умовно називають людським життям і яку люди навмисно створили для себе, аби відгородитися-вберегтися від безмежної жахаючої безодні Дійсности Сущого Буття.
Хоча, лише завдяки цій завісі Людина і може залишатися Людиною.
Власне, щоби Твої мандри до нових берегів Буття були успішними та плідними, Тобі знову доведеться стати Поетом, згадавши своє дитинство. Аби набратися сили та відваги для відкриття Світу заново. Спочатку. По-инакшому. Новонароджено. Щодня. Щасливо. Переможно. Боговибрано.
При цьому треба мати на увазі, що мова наче костюм, який можна пошити, звісно, лише з цілісних кусків матерії, а не з окремих ниточок чи пряжі. Відтак, мову теж слід вивчати не через нитки та пряжу окремих слів та фраз, а завдяки цілісним текстам. Прецінь же ж, і саме слово ‘text’ з латини перекладається власне як ‘матерія’.
Навіть вивчивши напам’ять всі слова словника, Ти не зможеш користуватися мовою. Бо слово, окреме від инших слів, поза контекстом, є мертвим словом. (Недаремно чільний китаїст світу, академік Васілій Алєксксєєв, твердив, що до оволодіння китайською мовою веде лише і тільки старий предвічний спосіб синтетично-інтегрального засвоєння основних текстів – адже масивне не створюється з трісок:“я – вічний студент текстів”.
Отож, за 1) першим правилом ВінніПуха, добряче підкріпившись, Ти весело переглядаєш весь Підручник від початку до кінця, і від кінця до початку. І так щодня. Протягом трьох тижнів. Далі – як до вподоби.
Ті тексти, які Тобі не до смаку, не цікаві тепер, чи важкозрозумілі, поки що пропускати.
Завтра надолужиш. Якщо відчуєш потребу. Важливо шанувати свій голод. Саме в цьому повчальний смисл парадоксальної мудрости, яку любив повторювати за життя мій покійний батько: “Добре, коли хочеш їсти, хоч нема що, і спати, хоч нема коли.” Усілякий ж бо Голод – це Любов. А Любов – це Твій шлях до успіху.
Головне – підтримувати темп в ритмі Радісного Відкриття Світу. Заново. По-новому. Инакше. Щодня.
І йти вперед. Щоби, повернувшись назад, повторити пройдений шлях. Але по-новому. І знову ж таки весело. В довільно стрімкому веселомy ритмі Ріо-карнавалу. В прикуску з чоколядою, керуючись 2) другим правилом Winnie--the-Pooh’a: те що внизу – нагору, а те що вгорі – донизу. Тобто успішно. І щасливо. „Заради виповнення чуда є- дности”, таємничо тлумачить з туману трьох тисячоліть Ґермес Трисмеґістр.
Адже, щоб поДолати недосяжні вершини Горішнього, слід піднести здолу приховану, занедбану силу Спіднього, взявши Його на своє творче, відважне озброєння. Бо ж як не крути, але сила в Корені. Нижнє частенько може зарадити Верхньому. Мудрець Цао Сін Ї премудро тлумачив: „В справі особистого вдосконалення життєва енергія найперше повинна збиратися внизу, щоб потім піднятися вгору для преображення духу.”
Repetitio est mater studiorum (матір’ю науки є повторення). Втім, знову ж таки, повторення має бути творчим, веселим, цікавим, оновленим, .
З навмисним, карнавальним задоволенням.
В цьому і полягатиме Твій Духовний Подвиг: відважитися бути Переможцем. Веселим прогульником: жодної критики щодо себе. Жодного сумніву. Вперед. Без оглядки. Ябко, грушка, чай, кава, сік, чоколядонька під рукою (всеосяжне правило Winnie-the-Pooh ’ a №1).
Та № 3: не встидайся бути глупим. Лиш тоді зможеш навчитися. І не бійся помилок. Кожен камінь спотикання буде для тебе черговою сходинкою на крутій дорозі до вершини. Не бійся падінь. Далі впевненіше крокуватимеш. І веселіше. Переможніше.
Як наш мудрий вождь і учитель, великий керманич, любий Fuerer, всепереможний duce Winnie-the-Pooh.
Fuerer теж гарнесенько радили: “Macht durch Freude” (силу/владу здобувати через радість).
Звичайно, кожен має свої рамки своєї особистої свободи. Кожен має свою особисту швидкість життя. І не варто намагатися переганяти самого себе. “Ти перший для себе, я перший для себе”, – пророкував знайомий 5-річний мудрець. Або ж як вчили древні хінці:
“子 非 我， 我 非 子” (цзи фei wo)
“ти не є я я не є ти” (ти не є я)
“子 为 子 我 为 我”zi wei zi, wo wei wo.
„ти є ти я є я”
Адже, відомо:“牛 不 能 生 马”
ню бу нен’ шен’ ма
„корова не може народити коня”
Та, хоч як це не дивно, деколи все ж:
“有 豕 生 狗”
йоу ши шен’ ґоу
„трапляється (що) свиня народжує собаку”
При бажанні, можеш переписувати все підряд, або лиш те, що тобі довподоби. Саме сьогодні.
По-шпигунськи таємничо-веселою вельми ефективною навчальною забавою (а Твоє навчання конче має бути веселою забавою, пам’ятаючи, що гра – це щось більш серйозне і важливіше навіть від серйозної роботи, а веселий – значить здоровий) – писати щоден¬ник у формі листів до себе, до друзів; при цьому поступово замінюючи рідні слова знаками ієрогліфів.
Стань для себе Вчителем. Другом. Добрим. Веселим. Надійним. Теплим. Wіnnie-the-Pooh’ом. Все-всежним. Прецінь, погодься, що одне з усеспокутуючих вмінь вчителя полягає в тому, що його принагідно можна пошити в дурні. Адже, за словами древніх, мудрець не зобов’язаний „знати все”, а лиш повинен володіти таким станом свідомости, такою атомарною чесністю душі, яка б залучала його до Істини, до Дао. Бо ж, в дійсности, лиш Дао „вміє”, а чоловік просто відтворює Його вказівки в конкретних діях. Саме тому для нормального щасливого життювання Winnie-the-Pooh’y його набита тирсою голова зовсім не на заваді, а навіть в поміч. Вміло спланована ним самим:). Тоді навчання буде полягати не у вивчені предмету, а швидше перетвориться на певне згадування-повернення до власних духовних витоків, до тієї ж атомарної чесности, яка єдина може забезпечити успіх, і без якої жоден поступ цілковито неможливий, особливо в такому глибинно-делікатному процесі як оволодіння мовою. І тоді Ти 言yan 必bi 信xin
говориш (і тобі) обов’язково вірять,
і тоді Ти 行 xing 必bi 果guo
дієш (і) обов’язково (досягаєш) результату.
Для практикування усного мовлення попервах вельми ефективним є читання вголос. Читання з навмисною театралізованою насолодою. Краще речитативом, співаючи. Тих текстів, які тобі цікаві в дану мить.
Загалом, в усній мовленевій діяльности (тобто в балаканні) вухо передує язику. Слухання передує мовленню. Культура слухання – основа поступу в навчанні розмовляти. Аби розуміти мову, треба вміти її чути. А щоб чути мову, необхідно виробити т.з. фонематичний слух. Бо тоді як письмове слово можна розділити на склади, то усне – на фонеми. Фонема – це, по суті, озвучений склад. Дитина два роки завзято слухає-прилухається і до оточення і до себе, безупинно ля- лякаючи, перш ніж заговорить сама.
Незабаром налагодиться випуск аудіокасет й аудіодисків з записами текстів Підручника, начитаних носіями мови.
Планується створення електронної версії Підручника на CD та інтернетсайту „Моя Shkola” для спілкування фанів Підручника.
Розробляється проект навчальних курсів з дистанційною формою навчання.
P.S. Для розвитку культури слухання щодня слухати „Клавір” Баха, сонати Бетговена та Моцарта, концерти Вивалди, фортеп’ян Чайковського і Шопена. А також “Because” Бітлзів. Як сказав мій учень:“Я ліг на музику. І я почув. І я навчився.”
Без фортеп’янних Петра Чайковського „Пір Року” та 23-ї „Пристрасної” запального строгого Бетговена та коро- лівських вальсів Йогана Штрауса (прижиттєвого співвітчизника львів’ян, син якого, теж першорядний компоніст, жив і творив у Львові) я б не здолав цю всю роботу над Підручником. Це як подих сонячного дитинства і романтичної юности та бурхливої молодости. Хай Бог їх душі хранить: нашого вічнокоханого Петруся Чайківського та смерто-знавчого Людо-Баті-Говена богоподібного, і сонцесяйного walzer-короля Йвася Букетенка.
P.P.S. Займатися можна хоч 24 години на добу. При цьому не зле б призвичаїтися, попри сон та кашу, робити хоч п’ять брейків для духовно-фізичної розривки. Просте клякання та биття поклонів, перед тим обмивши руки і обличчя, дає люксовий ефект: ставши на коліна, масуєш т.з. китайські точки довголіття, торкаючись чолом землі, активізуєш кровообіг. Чемна думка при тім відновлює Твою духовну енергію. А якщо Ти лагідно відважишся ще й хоча б одненьку хвилиноньку зблансувати на своєї голівоньки маківочці усеньку земну куленьку, обіпершись своїми ніженьками о прірву бездонно- синіх небес, то й сама мамця Земля не забариться звеселити Тебе, 2метрового, поділившись винятковою силою своєї таємної невидимої 12,7 мільйонів метрової
ДВАНАДЦЯТИ-І-СІМ-ТИСЯЧЕ-КІЛОМЕТРОВОЇ
мудрости 12. 700. 000 метрової.
Прецінь, звісно, перемагає той, хто вміє вчасно відпочивати. Позаяк, відомо, що людина живе завтрашньою радістю, в Тебе буде добрячий стимул. Щодо решти дрібниць, то на порі вже рішуче відкин-
ути всі оці ранішні фізкультурнозимноводні Твої замашки в кумпанії занудної вівсянка-sir-яблучної-риби-в-кефірі-з-часниковою-зелено-чайною-медово-лимоновою-цибулею, а повернутися, либонь, до модно-щоденних-трьох-смажених-поросят-присмачених-пів-літрою-оковитої-в-сизому-серпанку-міцної-махорки-в-супроводі-джаз-хорунічних-цицькасто-дупастих-метеликів. Тоді навіть Рогатий згарантує Тобі цілком Нетвій рогатий успіх. Прецінь, навіть Йому відома давня мудрість, що 言yan 出chu 乎hu 身shen, то значить: “слова виходять з тіла”.
P.P.P.S. Відомо, що людина вчиться завдяки здивуванню. Щоби навчити, треба здивувати, тобто збудувати увагу, запалити уяву, надихнути свідомість. Зачарувати. Зачаклувати. Заклясти, врешті решт. Щоби (сі) пробуддити. Щоби (сі) полюбити. Адже любов, на думку поета, – то помста серця за образу. То блискавка. Несподіванка. Шок. Сюрпрайз! А ‘surprise’ по-нашому дослівно можна перекласти і як ‘супер приз’, і як ‘надзвичайна, несподівана нагорода, здобич’. То ж, певно, дещо в Підручнику декому видасться просто шокуючим. Неприйнятним. Скандальним. Зайвим. Втім, дехто лячно цурається не тільки восьмипудового сміхопарда Раблєза чи стоднівного гульвіси Боккаччьо, але й, навіть, непросіяного Шейкспіара (“cod bless her cunt!”). Не кажучи вже про... Але ж, либонь, забравши зайве, забереш саме життя.
Еуропа – батьківщина заляканих Masoch-істів та зануджених Sade-истів. Цинічно озлоблена, сексуально фрустрована кібер-цивілізація поціновує виключно штучне і мертве, тобто собі подібне. Завстиджуючи все природне і живе. Будь-яка тварина – початок лайки. Будь-який орган чи функція людини – привід до злого заляканого та залякуючого всіх-і-само-висміювання. Будь-який природний процес – мовне табу. І чим більше цей орган чи процес життєво необхідний, тим більше табуйований. Встид і Смерть – вічні ідоли ойро-культури, яка успішно й цивілізовано-самогубно самокаструється. А тим часом в Китаю пам’ятали, що, насправді, між духовним та недуховним немає різниці. В рекламному оголошенні до еротичного роману „Килимок для молитви, створений із плоті” Лі Юй’я (1693) писалося: „Призначення романів – наставляти і виховувати. Проте, без вітряності та вільності почуттів вони не принесуть задоволення читачеві.” Таке відношення до матеріялу чи то твору мистецтва ачи самого життя здатне по-раблезіянськи перетворити саму, реальну, грубу матеріальність речей на свято духу. Як полюбляли казати древні даоси: „В життю є щось ще життєвіше, в духовному є щось ще духовніше.” Це свято життя духу дарує людині дійсний спокій, бо наділяє її здатністю снити наяву і не засинати уві сні. Адже той, хто вміє прокидатися уві сні, володіє таємницею мудрости і секретом вічного спокою і вічної радости. Отож:
Якщо по-китайському ‘робити зарядку’ ‘цao 操’ і ‘трахати (кохати)’ теж ‘цao 操’, то тут, либонь, нема нічого встидного чи поганого. Навпаки, це мудро. І вельми повчально. Адже ця мудрість життєстверджується єдиною в історії людства 6-тисячолітньою безперервністю культурально-суспільного розвитку, втіленого в 1,5 млрд. живих тіл і душ, з естафетою 操-мудрости тисяч поколінь в своїх вправних невтомно жовтогарячих м’язистих членах (не партійних же, а трансцендентно-міжніжно-кохальних!).
До речі, в 2004 році кожен китаєць пригрів до свого серця пересічно 19,6 操 – партнерок, що є найвищим у світі показником за 2004 р. (порівняй: в Італії – 12, США – 11.5, Франції – 11).
Алєксандр Блок згадував як на вечорах високої вишуканої поезиї в 1913 році вишукана публіка культурно-зречено дрімала, та коли зі сцени лунало ВиСокобарокОве Слово ХУЙ, в залі здіймалася потужна хвиля бадьорої, схвильованої, веселої, схвально-очікуючої уваги.
(якачарівназброялюдськамовавонаєдиназдатнаперемогтицарязвірівл)(юдинуощасливитичирозгніватиоживитичиубитихтожкимволодієцар) (звірівмовоючимовацаремзвірівмиопановуємоїїчивонаопановуєнас?)
Я вельми сподіваюся, що Тобі зовсім не доведеться позіхати. Але, про всяк випадок, я теж вирішив підтримати класичну традицію, скориставшись естетичною засадою давніх мудреців та прикладом світового класика. Культура міцного слова має жити.
(абинебулоапокаліпсисіванівкінотеатраханівсвітітребадітейводитин)
(авеселіфільмиtintobrassaанедебільножидоамериканськіапокаліпсиси)
(доречівсучасномукитаїсловамтрадисійнонедозволяютьзаважатилюд)(ямколивмагазиніявисловивсвоюнелюбовдоамерикитаамерикансько)(гокінапродавщицятридцятироківсмачноздивуваласяwocaoтобтояїбу)(япитаювиявляєтьсядітизмалкучуютьтакумовувідмамитатаякийкаже) (синочковіколитоййогодратуєwocaonimadebiziяїбавтвоєїматеріпизду)
До речі, вельми показово, що поважний синонімічний ряд священного для кожної культури поняття „повія” в китайській мові включає й таке гарне слово як 神女(shen-nu’), що також може значити “духовна жінка, Божа жінка, божествена жінка, богиня”.
І упродовж безмежно-глупих шести китайських тисячоліть професія повії була узаконена і поважана у безмежно-глупому китайському суспільстві. Аж до наймудріших голодних щиробосоніжних часів кривавокомунобратовбивчих.
Євро-християнські чесноти в Китаї якщо і не втрачаю- ть повністю свою вагомість, то, принаймні, мають інший вектор. Парадоксальність китайської дійсності проявил- ася i у намаганнях Великого Керманича ліквідувати, заб- оронити правічні китайські сексуальні традиції, в той час коли сам він зовсім не цурався щоночі підбадьорюватися тремтливою плоттю чергової 11-15 літньої ніжно-покірної щасливо-вибраної незайманки (за прикладом першого імператора Цінь-а) упродовж усього свого 83-літнього героїчного життювання. Хоча, й він, зрештою, був змуш- ений дати волю незборимо-мудрій природі китайського простолюду. Й, навіть, дав прямий наказ: «Китайці, розмножуйтеся!!!».
(avtorvustypayezareabilitaciiutalegalizaciiubagatozhonstva)(taprostutyciivukrayini)
Мужчина в Китаї ніколи не дозволяв своїй наплічній голові надто відриватися від міжніжної, аби не забувати про неї назадовго, усвідомлюючи життєнебезпечну силу помсти занедбаного Низу. Він добре знав, де саме дрімає основа і корінь його Духу, і що власне міжніжною головою найпевніше та найприродніше (і найприємніше) торується Шлях до Неба, до Бога, до Раю, до Вічного Життя. Женщина в Китаї змалку усвідомлювала місцезнаходження своєї святої вічної душі і добре знала в яку бездонно чорну діру (вчасно не заткану) може провалитися її заромантизована душшшша.
„L’amor e’ il giuoco piu’ popolare di questo popolo” (кохання – найпопулярніша гра-забава серед цього народу) свідчив подивований єзуїт Marco Polo. І якщо упродовж усіх шести тисячоліть Еуропа намагалася (в результаті метафізичної сексуальної фрустрації) підкоряти і опановувати навколишню природу, за що природа змушена в самозахисті мститися, то Китай, як і весь Схід, успішно-мудро підкоряв і опановув Жінку, яко Метафізичного Ворога Людини. В результаті, там Жінка яко центр і ціль цивілізації, дійсно щаслива, бо вона знає і займає своє власне природносвяте царське місце. І суспільство, відповідно, перспективно гармонійніше.
Український нарід напевно мав би більше зиску від телереклами мистецтва 操цao підчас футбольних телерепортажів, аніж від реклами різноманітних блаженних немирно стоячих бруньок олімпових на молоці хортицькому.
І навіть трислівний заповіт важдзя всєх нигодефф: “学！学！学！” у творчому поступі зазвучав би веселіше й життєвіше у вигляді космічної пагодо-піраміди даоського вірша:
学！学！学！ Сюе! Сюе! Сюе! .
学 操！ Сюе цао! .
学 操！ Сюе цао! .
学 操！ Сюе цао! .
操！操！操！ Цао! Цао! Цао! .
Тоді не потрібно буде писати трагічних віршів на кшталт класика:
老 母 夜 哭 子 (lao mu ye ku zi)
(стара матір вночи оплакувала сина)(лао му є ку цзи)
Вічна істина: „Якщо ти встидаєшся себе, то й сонце тебе завстидається.”
Позаяк, ризикує той, хто не ризикує. А навчання – це завжди ризик. Це завжди вихід за особисті узвичаєні рамки й кордони, через які треба вміти переступати.
ПереступЛення кордонів, – найперше й головно особистих, – в цьому, либонь, полягає суть будь-якого навчання.
А веселе серце легко наповнюється знанням та мудрістю.
І коли Тобі допомагають потрійна Відвага-Мужність-Любов, то й потрійний Успіх-Радість-Cила подвоїть Твоє Щастя.
Либонь, недаремно вчать мудреці:
“人 有 福 則 富 貴 至”
жен йоу фу цзе фу ґуй чжи
(коли) чоловік має щастя то багатство(і)знатність приходять(самі)
Щоб досягти удачі, слід, найперше, навчитися безцеремонно вдавати вдачу удачі! І тоді удача, яко слухняне дитя зухвалості, не забариться з’явитися до Тебе сама – своєю власною царською персоною.
„La vita e’ dura, ma bella” кажуть наші брати апенинські (життя не дурне, „життя – жорстоке, але прекрасне”).
Нині в Китаї заледве кожен третій знає свою рідну грамоту. Так, лише 30% китайців вміють читати-писати. Бо це тяжка наука. Для всіх.
А нам з Тобою буде зовсім не важко. Навпаки, захоплююче цікаво і легко. Ставши на крило, в політ. До цілі. До високої. Бо варто. Бо треба. Бо людина людині, як відомо, є вовк, товариш і брат. Навіть Єжи Гофман, поважний і мудрий жид та знаний у світі польський кінорежисер, переконаний, що дружба між народами – це фікція. Що дружба можлива лише і тільки між окремими людьми. Як і любов.
Китай – не Японія. І не Корея. І не Тибет. І навіть не Монголія. І зовсім не В’єтнам. І хоча ці країни споконвічні сусіди, їхні культури цілком різні, а мови цілком ізольовані: між цими мовами немає нічого схожого.
В мові мудро-дружелюбного китайського народу є гарний знак 夷 yi, що має чотири цікаві значення:
1) варвари;
2) вбити, винищити, зруйнувати;
3) сидіти, почуватися добре;
4) звичайний, пересічний.
І гарна приказка майже жидо-біблійна:
非 親 則 頑
fei qin ze wan
(якщо) не рідний то варвар.
Отака приказка. Для розумних чительників. La vita e’ dura. (Ma bella!)
1500 мільйонів вправних хінчиків вже 6000 років чекають нас в гості, та й самі готові загостювати в наші привітно приваб-
ливі оселі, міста, села. Добре і надовго.
Між іншим, apropos!, древні хінські історики повідомляють, що перші китайці, ки(д)ани, прийшли на територію сучасного Китаю з далеких “західних Oкраїн” і були вони високими під два метри здорованями широкої кости, „з обличчям, як у римлян, лиш світловолосіші.”
Доведено, що 2000 років до Христа на території сучасного Китаю проживали якісь інші, некитайські люди, які писали, що „римський нарід дуже подібний за своїм зовнішнім виглядом до наших людей, хоч вони й темноволосіші”. Й доведено ж знов таки, що ієрогліфи, винайдення яких приписують собі китайці, читалися тоді інакше і не по-тутешньому.
З якої ж то причини на початку другого тисячоліття до Христа на території північного Китаю древні прото-китайці, раптом почали мурувати стіни, будувати укріплення (туземний нарід споконвіків провадив виключно кочівний триб життя), несподівано взяли й одомашнили вола, собаку, свиню й вівцю, а потім теж раптом ні сіло ні впало „ви-найшли” гончарний круг, сокиру, ступу й почали обробляти землю, сіяти небачені там до того пшеницю та ячмінь, а перед тим ще й „самі” навчилися полювати, пасти овець, користуватися вогнем, термічно обробляти їжу, і навіть ловити рибу. Сучасні монголи, які повністю зберегли свої щасливо-прадавні доісторичні звичаї, й надалі кочують і живуть в пересувних юртах, не мурують стін, не полюють, можуть їсти сире мясо й пити свіжу сков, й досьогодні риби не ловлять, хоч в їх ріках риби більше ніж води.
Мало того, несподівано геніальні автохтони, які до того дві тисячі років жили в землянках і займалися збиральництвом, знову ж таки раптом й нізвідкіля винайшли надскладну систему ієрогліфічного письма, навчили виплавляти бронзу, ввели місячний сільськогосподарський календар, яким потім користувалися понад три тисячі років, почали носити форменний одяг і взуватися у взуття типу туфель, а потім взялися будувати десятиметрової товщини стіни на захід, через неприступні ліси і гори.
Прийдешній, буцімто міфологічний, цар по-імені У(в)ан навчив древніх тубільців магічної сакральної еротики, так щоб до старости зберігати дітородну силу, приносити якнайбільше задоволення мужчині й женщині, а головне завдяки цим сексуальним магічним вправам досягати кохання, тобто такого магічного духовно-енергетичного стану свідомості спілкування з Богом, з Небом, завдяки якому відбувається зміна свідомости та зцілення душі й тіла. Цілком імовірно, що виникнення відчуття орґазму (особливо жіночого), який – наче дар Божий – притаманний лише і виключно людині, стало поворотним пунктом, визначальною віхою у вирізненні Людини з-поміж тваринного світу. Дар оргазму викресав життєдайну іскру божественної свідомості, і, відтак, змінив ґеном організму, так що Людина заговорила людською мовою і впритул наблизилася до Бога. Але нездоланне синівське бажання неодмінно і якнайшвидше перестрибнути Батька завело людство у вічний тупик: зухвалий проект Вавилонської вежі виявився явно не на часі. А, либонь, й взагалі поза часом.
Це він, Ї-у-ван, згодом написав першу версію Ї-цзіну – КНИГУ ЛЕГКИХ ЦИКЛІЧНИХ ПЕРЕМІН, книгу Ї-вана (Yi-wang). Взагалі всі маги-чаклуни в Китаї носили ім’я Yi-wang, тобто іноземний маг-чаклун. Ї-вани селилися в окремих містах і обслуговували сакральну сферу життя суспільства. Якщо „у(в)” мовою Ї-ванів значило маг-чаклун, то країна У(в)ів звалася як? Можливо У(в)- країна?! А як вже ж інакше!!! Україна – країна у(в)ів, магів-мольфарів. Отаке от сенсаційно-несподіване відк- риття чекало на мене на культурно-дикій Китайщизні. Звичайно, воно потребує подальшого підтвердження та ширшого обґрунтування. Що ж, чекайте, панове, незаб- аром буде вам все і, навіть, багато більше!
Та 2000 років до Христа з невідомих причин раптом різко змінилося читання ієрогліфів, задля рисових полів були вирубані всі! ліси, внаслідок чого почалися засухи, повені. Проте рису з’явилося вдосталь, а культура кохання була занедбана. Кількість лінивого населення, для якого їсти-спати-множитися було єдиним сенсом життя, різко й неконтрольовано пішла вгору. Ця тенденція триває досьогодні. Як наслідок, нестача харчів і голодна смерть стали постійними супутниками КЦ (китайської цивілізації). Повсюдна лінивотваринна втрата дарованої їм магічної культури людського кохання (ціль якого полягає не в тваринному розмноженні і не п’яній гіршеніжтваринній 11-хвилинній насолоді після ситної вечері, а в священному магічному спілкуванні з вищими силами і, відтак, в зціленні особистості), стала власне головною причиною постійної 4-тисячолітньої перенаселеності, яка залишається головною проблемою, першопричиною всіх інших тутешніх проблем.
Якщо в Європі здавна вважали, що уся мудрість походить зі Сходу, то в Китаї споковіку твердили, що саме на Заході знаходиться рай, і вся благодать звідтіля (значить він десь посередині: а що ж є посередині між туманнодалеким Сходом і дикодалеким Заходом?). Недаремно ж стародавні китайці своїми предками вважали людей, які прийшли з заходу. Проте майже тисячолітнє панування монголів не минуло даремно. Вічнодикі кочівники раптом зачарувалися чарівними візерунками дивних древніх письмен і, забувши свої старі кочово-гуляцькі звички, взялися за розум і почали вчитися, так що переписали і перемалювали (і продовжують переписувати та перемальовувати) всю історію на свій лад і вид. Аби й сліду не залишилося від „західних прибульців”...
А славний китай-город у східних слов’ян, які вдягали- ся у китайки з червоної матерії званої теж китайкою, і грали на мандолино-подібній китайці, невже простеє простісінькеє співзвуччя-співпадіння-запозичення?(!).
Доречі, згідно вагомих гіпотез де-яких сучасних дослідників, на світанку цивілізації люди взагалі отримували дар мовлення неодночасно і вельми почергово...
Далі цікаво було б дослідити,
1) із-за яких це тридев’ятих царств, тридесятих государств, із-за яких морів-окіянів прилітали-прибували свої „на весняно-літні канікули” на свою рідну земленьку триголові „змії-дракони”, і хто вони дійсно були, і як вони дійсно виглядали в Київські дохристиянські часи, коли там ще й „не пахло духом (ет)русько-християнським”;
2) якою мовою розмовляв дід Ох та інші „докитайські” некитайські китайці;
3) чому в другому тисячолітті до Христа вимова китайських ієрогліфів раптом різко змінилася;
4) які ж це мольфари-molifare, тобто чаклуни сучасною китайською мовою, і звідки принесли в прадавній Китай ієрогліфічну писемність, і навіщо?
5) де в Україні можна на власні очі побачити зразки протокитайського ієрогліфічного письма;
6) а ще й прочитати про життя і подвиги трьох „братів-царів” Кия-Щека-Хорива та їхньої/го „побратима-посестри” Либіді/я, які/ий заснував місто Кия, і хто/що таке Кий.
Ну от і все!
Бажаю Tобі
веселої, цікавої, радісної науки!
“Радість” по-китайськи дозначно
“високий інтерес” (高 兴 gao-xing).
Ha Tебе ж бо чекають незліченні скарби.
Прецінь, сама тільки поетична антологія
“Юй Дiн Цюан Тан Шен”
налічує майже 50.000 віршів
більш як 2.000 поетів.
Сучасне її видання складає
12 томів загальним обсягом
10.000 сторінок.
І охоплює вона часовий простір лише в 289 років
епохи Тан (618-907 рр.).
А повне зібрання творів
даосизму канон
“Да цзян’ ”（大 藏）(Великий Скарб)
(“Скарбниця даоських писань”), який був вперше опублікований
в 1019 р., складає 4565 томів.
Photo 14
І Tи зрозумієш
Найглибшу-Найпотаємнішу
древню мудрість:
коли серце спокійне,
а дух врівноважений,
щастя само
прийде до тебе.
І Ти навчишся
бути инакшим,
бути таким,
яким іще ніколи не бував.
Отож,
тримайся за Небо!
радій і дихай Небом!
танцюй, веселись і співай!
Не забуваючи бути вдячним
кожен день за прожитий день:
謝 天 謝 地 ！
Сє тян сє ді!
Дякую Небу, дякую Землі!
По-нашому то значить: слава Богу!
Древні ж бо нагадують, що:
予 非 魚。予 人 也。
Юй фей ю. Юй жиен є.
Ти не риба. Ти людина є.
我 祝 你 幸 福 !
Wo чжу ні сін--фу!
Я Зичу Тобі Щастя!
У кожного з нас, прецінь, є 藏龍臥虎
