Згідно з результатами поверхневого огляду у неглибокій посудині, отриманій , як результат температурної обробки глини, містилася дивна рідина білого кольору.. Слабкий, не чітко виражений запах. Температура 10,7 абсолютних градусів з похибкою не вище 0,0010С. Доторкнувшись до рідини смаковим рецептором КТ провів структурний аналіз. Суміш складалася з 80% води, 10% білків, 8% вуглеводів, жирів та мінеральних солей і судячи з вмісту вітамінів була корисною для живих істот цієї планети. Поки інформація проходила обробку та записувалася. КТ підняв голову і оглянув приміщення, де опинився. Схоже, це була кімната, де аборигени зберігали речовини, клас яких описувався на їх мові не зовсім зрозумілим терміном “їжа”.
Несподівано до слухового аналізатора КТ донісся ледь чутний шурхіт. Через вузьку щілину не повністю загерметизованого вхідного шлюзу до приміщення увійшло дивне створіння. Воно плавно пересувалося на чотирьох кінцівках. Головний комп'ютер істоти розміщувався спереду і був увінчаний двома дивними трикутниками, що весь час ворушилися, напевне радарами. Вся вона була вкрита густим волосяним покривом, яскраво-рудого кольору, а особливо довгі волосини увінчували носовий відділ. У задній частині знаходилося щось довге, незрозумілого призначення. Вірогідним було припущення, що це п'ята кінцівка, що виконувала якісь, поки що не зрозумілі функції. Вона весь час знаходилися у повітрі і , у відповідності до руху істоти, плавно вигиналася і похитувалася в різні боки.
Аж тут дивна істота нарешті помітила КТ. Вона раптово зупинилася, вигнулася дугою, настовбурчила волосяний покрив, а п'яту кінцівку підняла вертикально. Всередині істоти щось войовничо загуркотіло. Згідно з четвертим пунктом “Кодексу про контакти” КТ вирішив стояти непорушно, показуючи свої миролюбні наміри. Істота, побачивши, що супротивник не збирається нападати, перестала гуркотіти, випрямилася, плавно і м'яко переставляючи кінцівки сторожко підійшла і доторкнулася своїм носовим відділом до КТ.
***
Рудий тільки-но поласував смачною мишкою і, трошки поміркувавши, вирішив, що потрібно було б чимось закусити. Хазяїни в нього були добрі і завжди залишали двері до льоху прочиненими, а там стояла глиняна миска наповнена смачним козячим молоком. Знаючи про це, Рудий відразу попрямував туди. Ще перед входом до його нюху донісся смачний запах копчених ковбас, якими Рудий теж не відмовився б поласувати. Та передбачливі хазяїни вішали ковбаси на гаки, високо прибиті до сволоку. Так, щоб Рудий не зміг їх дістати. “Доведеться задовольнитися молоком, – вирішив Рудий і, увійшовши до льоху, уздрів дивну істоту, чимось схожу на нього. Тобто вона взагалі була така сама як і він, відрізняючись лише сірим кольором шерсті та відсутністю хвоста. “ Погано мабуть, бідненькому, без хвоста жити.” – подумав Рудий. Але це був чужинець, що стояв над мискою з його, Рудого, молоком. Тому Рудий вигнув спину дугою, настовбурчив шерсть, підняв хвіст трубою і войовничо замуркотів. Та, побачивши, що супротивник не рухається, а молоко, поки що, ціле Рудий заспокоївся і вирішив потоваришувати. Може б вони разом бігали гуляти або ,навіть ,ділилися щойно спійманими мишами. Тому він сторожко підійшов до чужинця і доторкнувся до його носа кінчиком свого, що було сигналом примирення.
***
Доторкнувшись до нього, істота якусь хвильку стояла не рухаючись, а потім тихенько замуркотіла. КТ теж спробував імітувати муркотіння і потерся об її носовий відділ.. Задоволення цим істота, нахилилася до ємкості з рідиною і почала проводити смаковим рецептором певні рухи. Просвітивши істоту рентгеном, КТ зрозумів, що рідина є речовиною ,в якій містилися необхідні хімічні елементи, у тому числі рідке з’єднання Н2О, для підтримки обміну речовин. В середині істоти молекули речовини розпадалися, вивільнюючи енергію, необхідну для її існування. Несподівано істота припинила їсти , насторожилася і настовбурчила свої радари. КТ теж активізував всі системи орієнтації і почув, як хтось тихенько шкребеться десь позаду нього.
***
Вирішивши, що примирення відбулося, Рудий задоволено замуркотів. Істота відповіла тим самим. Задоволений Рудий нахилився до миски і почав їсти. Його друг чомусь не хотів пити запропоноване молоко. Він сидів і витріщався на Рудого. Ну та хай як хоче, мені буде більше. До вух Рудого з-за товариша донеслося тихеньке шкряботіння. Рудий сторожко підняв голову над мискою і нашорошив вуха. Шкряботіння долинало із маленької, щойно виритої нірки. Рудий замер і лише вухами визначав положення миші в норі, ось вона повзе до виходу... Ближче...Ближче... Ось визирнув кінчик її носа, потім мордочка, а потім, сторожко озираючись, вона вилізла повністю, і лише хвіст ще зоставався у нірці. Рудий стрибнув...
Його видали очі, що блиснули в напівтемряві льоху. Миша злякано пискнула і шмигнула у нору. Рудий за соту частку секунди пізніше приземлився на те місце, де вона тільки що була.
***
Істота нерухомо замерла і чогось чекала. Просвітивши інфрачервоними променями простір позаду себе КТ виявив отвір у стіні приміщення, по якому до виходу повзла ще одна істота. Нарешті вона вилізла з отвору, і він обстежив її повністю. Тулуб краплеподібної форми, покритий коротким волосяним покривом сірого кольору. Істота пересувалася на чотирьох кінцівках, маючи п'яту, значно довшу і тоншу, що волочилася по землі. Несподівано більша істота кинулася на меншу, перестрибнувши через КТ. Менша істота випроменила у навколишнє середовище серію звукових коливань високої частоти і зникла у отворі.
***
Новий товариш Рудого і досі сидів не рухаючись спиною до нього, немов його все це не цікавило. Раптом відчинилися двері і увесь льох залило світло. Увійшов Хазяїн. Але за частку секунди до того, як увімкнулося світло, Рудий побачив яскравий спалах і за мить на місці миски з молоком і його товариша чорніла лише пляма вигорілої землі.
***
Доповідна №3114.
Згідно із завданням телепортований у наперед задану точку простору. Після телепортації всі системи функціонують нормально. Обстежив приміщення, де опинився. Під час огляду зустрівся з аборигеном. За допомогою серії рухів увійшов у контакт. Пересвідчився, що в них над розумом панують лише тваринні інстинкти, розраховані на пошук та добування їжі . Зробив висновок про відсутність розумного життя на планеті і недоцільність подальших спроб контакту.
КТ
***
- Що тут сталося?
- Нічого особливого, Хазяїне. – подумки послав Рудий свою відповідь у мозок Хазяїна.-Побачивши спалах у льосі, пробрався туди, де й виявив прибульця.. Спробував встановити контакт, але всій програмі завадила якась миша. Я, , звичайно ж, спробував її зловити. А той, хоч і схожий на звичайного кота, як і я сам, сидів, мов скам’янілий, а потім щез. Щось дуже схоже на наше миттєве переміщення у просторі. Встановити контакт не вдалося. Я звичайно ще тут посиджу, та він навряд чи повернеться.
- Молодець, Рудий, ти зробив все, що міг. – підсумував Хазяїн вже вголос, і промовивши ,- На ось, я тобі рибки приніс. – кинув Рудому величенького карасика.
- Спасибі. подякував Рудий, звичайнісінький по нашим міркам кіт, і заходився наминати рибину.
***
Ви що нанялися посилати мене у розвідку на такі планети ?!!!. Тільки прилітаю, намагаюся вибратися на світ божий, як здоровецька тварюка, з тих, яких ми у нас на планеті вже давно приручили, кидається на мене і намагається зробити з мене власний сніданок. Ні-і-і. Завтра ж я звільнююсь за власним бажанням і лечу до дому, де буду вирощувати гарбузи, що вигідно й дешево.
МИША
***
P.S.Фрагмент сеансу зв'язку на УКВ
SOS!!!Мене зловили ,а тепер їдять. Боже,хоч би побрився!
