Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2606
Творів: 47439
Рецензій: 92261

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Антиутопія

Президент

© Олег Derim, 21-02-2008
(Варіація на тему "Хвороба століття", автор: RemiK     http://gak.com.ua/creatives/1/8291)

   У нього була змога думати спокійно лише в дорозі. Дозвілля як такого не було. Зазвичай саме в літаку або авті йому приходили на думку свіжі ідеї. Якщо ні, то він просто комбінував у голові старі, запозичені з книжок. Книжки... Востаннє він читав десь років з двадцять тому. А тепер із задоволенням потримав би в руках грубезний фоліант "Вбивство мрії", погладив пошарпані paper-back'и з фантастикою, оглянув п'ятдесятитомник класика потмодерну Н. Д. В'ятко. Проте все залишилось у споминах. Він сам наказав спалити всі книги й першим кинув у багаття всю свою бібліотеку, включаючи власний доробок.
   "Починається нова історія. Плюньмо на минуле! Виховуйте дітей власним прикладом. Покоління після Першої світової війни нічому не навчилося і допустило Другу світову. Наступне покоління навчилося не набагато більше. Ми не повторимо помилки наших предків. Ми забудемо їх!" Це був останній аркуш паперу, який дозволялося зберігати вдому. Наступного року спалили і його.
   Світ жив далі. Нарешті здійснилася мрія всесвітньої держави - Союзу. Союзу вцілілих після Катастрофи. Третя світова... Схоже, лише він та ще кілька старих пам'ятали, що це було. Для решти була - Катастрофа. Саме слово "війна" вже стало матерним.
   Авто під'їжджало до Палацу засідань. Знову будуть урочисті промови на честь... Ювіляра? Лауреата? Знову якась дитина підноситиме букет квітів достойнику.
   "Коло замикається, - з жахом подумав він. - Як я не здогадався - мало знищувати Інших, мутантів, що загрожують спаплюжити генофонд Вцілілих. Треба добити всіх, хто так чи інакше несе в собі минуле. І, як завжди, треба почати з себе. Тільки... чи наважусь?"
   ***
   В залі голосно.
   - Пре - зи - дент! Пре - зи - дент! - крики.
   - Не потрібно, щоб він побачив, - а це вже пошепки.
   Побачив що? Він протискується. Натовп розступається. Він бачить труп старого... Ювіляра? Лауреата? Немає значення. Це знак. Він відкашлюється. Стискає в кишені револьвер з одним набоєм у барабані.
   - Люди! Вцілілі! Громадяне! Слухайте мою останню промову! Як кажуть, починати потрібно з себе. Я хочу вам розповісти стару легенду про людину, котра водила сорок років свій народ по пустелі...

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

Respect

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Грет Кос, 01-03-2008

Про Президента

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Роман RemiK Котик, 22-02-2008

Люди, ви хоч розумієте!?

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Володимир Чернишенко, 21-02-2008
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 1.4408211708069 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …