ПОШУК
 

AlmaNAH






Жанри

Авантюрна проза
Авторська проза
Альтернативна історія
Антиутопія
Бойовик
Вірш
Горор
Детектив
Елегія
Жіноча проза
Жіночий детектив
Історична проза
Казка
Казка для дорослих
Кіберпанк
Конструктор
Мініатюра
Містерія
Містика
Ода
Оповідання
Переклад
Поезії
Поема
Постмодерн
Пригодницька проза
Притча
Сатира й гумор
Сонет
Соціальна драма
Трилер
Утопія
Фантастика
Фентезі
Цикл поезій
Щоденник

Гоголівський ФОРУМ




Наша статистика

Авторів: 754
Творів: 11456
Рецензій: 17376

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Мініатюра

Першородний гріх

© Оля BarabOl'ka:) Купріян, 17-02-2008
Він породив нас обох. Спочатку його, Адама, а потім – з обгризеної кістки – мене.

Всі вважають нашого вітця добрим… Як на мене, вони просто бояться. Бояться Його могутності, Його гніву. Я не боялася. Пам’ятала обгризене ребро й образу через ту кляту кістку… Знаєте, Він мав одну книжку, до якої заборонив нам навіть торкатися. Мені страшенно хотілося її взяти й проковтнути всі ті літери за раз. Книжка була доволі груба, чорна. Батько її ніколи не ховав, але одного разу сказав: «Читайте все, що є в бібліотеці. Однак цю книгу не чіпайте, бо в той день, коли ви її розгорнете, я вас уб’ю». Мій коханий Адам не чіпав тієї книжки. Він боявся. Адам був боягузом.

З того самого дня, як татко заборонив розгортати цю книгу, вона стала моїм найпалкішим бажанням. Я блукала лабіринтами батькової книгозбірні, перебирала десятки томів, але жоден із цих раритетів не мав для мене анінайменшої цінності. Мені потрібна була саме та книжка. Я не знала, що в ній, але знала напевне, що вона відкриє мені очі й зробить подібною до богів. Я дорівняюся до батька. Так сказав Змій і додав: «Бери». І я взяла. І побачила, що літери в тій книзі дивні й складні, що я не ладна їх розібрати. А Змій сміявся й казав, щоб я покликала Адама. І ми разом розгорнули ту книгу й прочитали щось таке, через що повинні були вмерти в той самий день: отець не прощає непокори.

Адам слабкий. Він сказав батькові, що то я в усьому винна. І не стало татових доброти й усепрощення. Отець прокляв нас. Обох. Тільки я не відчуваю за собою гріха. Окрім… окрім… того, що я люблю Адама. Бо він… він однієї крові зі мною. А це – гріх.

17.02.08

Написати рецензію

Рекомендувати іншим

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 4 відгуків
© Жан, 18-02-2008

І цього дня ми більше не читали ...

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Олег Derim, 18-02-2008
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія ] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.994809865952 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО  WWW.UKRKNIGA.COM - найбільший вибір словників та підручників в Україні
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif