В моєму місті квіти мають гіркий смак. А ліхтарі пахнуть коньяком.
- Розмалюєш мені стіну?
Ми сиділи в моїй кімнаті. Він мав світле волосся. Щось схоже на ельфа. Ми слухали Placebo і мовчали.
Тож я подумала:
- Розмалюєш мені стіну?
Він промовчав у відповідь. А потім стягнув з моєї правої ноги гольф і провів вказівним пальцем по стопі.
Яка я? Реальна, настільки, що аж нудить. В мене добре працює система заземлення .
А він якось не дуже реальний. Може злетіти, якщо захоче.
Ми сиділи в моїй кімнаті і пили глінтвейн.
Тоді я спитала:
- Розмалюєш мені стіну?
Раптом все навкруги змінило колір на жовтий. Placebo [Did you forget to take your meds?].
В моєму місті ламаються нігті, а очі на дотик схожі на пластик.
Потім прийшла дівчина в червоній картатій спідниці і тонкими губами, посміхнулася мені і взяла його за руку.
Він дістав залишок фарби і виплеснув на мою стіну.
Колір змінився вдруге, цього разу на сірий з білою плямою на стіні.
Дівчина погладила мене по голові, торкнулася великим пальцем своїх губ і провела ним по моїм. Мої губи повніші за її, але це не має вже ніякого значення.
Вона забрала його додому.
Placebo [It’s a song to say Good bye].
Я залишилася сама в кімнаті, в одному гольфі і з розпущеним волоссям. Він сказав, що я добра і приємна, а я не вірю.
Я зняла кільце і пішла до вітру. Буду підійматися пішки на верхів'я дерев. Я не впаду, бо падають тільки ті, хто вміють літати.
В моєму місті слова мають інше значення, а будинки перевернуті догори ногами.
