ПОШУК
 

AlmaNAH






Жанри

Авантюрна проза
Авторська проза
Альтернативна історія
Антиутопія
Бойовик
Вірш
Горор
Детектив
Елегія
Жіноча проза
Жіночий детектив
Історична проза
Казка
Казка для дорослих
Кіберпанк
Конструктор
Мініатюра
Містерія
Містика
Ода
Оповідання
Переклад
Поезії
Поема
Постмодерн
Пригодницька проза
Притча
Сатира й гумор
Сонет
Соціальна драма
Трилер
Утопія
Фантастика
Фентезі
Цикл поезій
Щоденник

Гоголівський ФОРУМ




Наша статистика

Авторів: 753
Творів: 11419
Рецензій: 17315

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Казка

Любов зла!?! (на конкурс)

© Aнна, 12-02-2008
«Я як дура… Оці чоботи кирзові, ще й платок квітчастий – ну чиста параска з села без сільради і без радіо. Оце так підкинув мені шеф завданнячко до свята. І ні тіні мейк-апу на обличчі . Добре, що Гламурик мене не бачить, а то б у осад випав від сміху. – розлючена Любов тягла по грязюці більші на два розміри чоботи в бік сільського клубу, звідки вже чулися верески, п`яні матюччя і приємна повільна мелодія. Сільська дискотека до Дня Святого Валентина. Як його сьогоднішній іспит не провалити? Без Амурчика муро буде людей одне до одного підштовхнути. То він лазер направив і діло зроблено (а люди такі смішні, думають, що в них так прогрес, а в нас і досі стріли з арбалетом. Ха, запийте водою, в нас все по останньому вереску моди)».
«Блін, ну й діра. І кого мені тут спокушати накажете? Не міг шеф мене в який-небудь Лас-Вегас послати, кажуть, там круто. Ні, всіх в елітні місця, а я, як дурень останній, в цій забурбелівці повинен лямку тягти. Затягуючись самокруткою з явно підозрілим вмістом і солодкуватим запахом, втикав за брудним столиком Гріх, коли в двері несміливо зайшла гарненька дівчина в платочку. – О, оця ще й нічого в порівнянні… Ну, ти, кралечко, попала!»
*   *   *
«Ну, так, тепер вони кажуть, що я дурна, зла, очі в мене косі, бо «куди можна було дивитися, чи ти не бачила який Він - обкурений, затяганий, як дешева шльондра, і взагалі що Ти в Ньому знайшла?» А я ж Його кохаю. Його світленький чубчик, закручений на шиї, Його оченята, як потріскане лобове скло на морозі… Я за Нього життя віддам, я за Ним хоч в пекло, хоч на землю, хоч на іншу планету… Він мій солодкий Гріх».
«Ну, от я сам себе не впізнаю. Оце так відзначив День Валентина, оце так попав. А Вона… В платочку, в чоботях, невинна така, сором`язлива. А виявляється та сама Любов... Отак лохонутися! Ненавиджу!
Як же мені Її побачити? Скажу Їй… Ні, краще відразу пошлю… А, може, поцілувати… У-у-у, ненавиджу. Люблю Її. Яка дурня, люблю… Я без Неї не можу. Я без Неї не хочу».
*   *   *
Взявшись за руки, Любов і Гріх потайки втікали на землю.
- Ну, не так уже тут і погано в цій Забурбелівці.
- Ага, і радіо є.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим

Рецензії на цей твір

Любов і Гріх - навіки разом

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Галина Михайловська , 13-02-2008

Браво

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Антон Санченко Статус: *Експерт*, 12-02-2008

Дискусія навколо Дев'ятки зовсім відвернула увагу від конкурсу. А дарма.

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© М.Гоголь, 12-02-2008
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія ] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.0631611347198 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО  WWW.UKRKNIGA.COM - найбільший вибір словників та підручників в Україні
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif