«Я як дура… Оці чоботи кирзові, ще й платок квітчастий – ну чиста параска з села без сільради і без радіо. Оце так підкинув мені шеф завданнячко до свята. І ні тіні мейк-апу на обличчі . Добре, що Гламурик мене не бачить, а то б у осад випав від сміху. – розлючена Любов тягла по грязюці більші на два розміри чоботи в бік сільського клубу, звідки вже чулися верески, п`яні матюччя і приємна повільна мелодія. Сільська дискотека до Дня Святого Валентина. Як його сьогоднішній іспит не провалити? Без Амурчика муро буде людей одне до одного підштовхнути. То він лазер направив і діло зроблено (а люди такі смішні, думають, що в них так прогрес, а в нас і досі стріли з арбалетом. Ха, запийте водою, в нас все по останньому вереску моди)».
«Блін, ну й діра. І кого мені тут спокушати накажете? Не міг шеф мене в який-небудь Лас-Вегас послати, кажуть, там круто. Ні, всіх в елітні місця, а я, як дурень останній, в цій забурбелівці повинен лямку тягти. Затягуючись самокруткою з явно підозрілим вмістом і солодкуватим запахом, втикав за брудним столиком Гріх, коли в двері несміливо зайшла гарненька дівчина в платочку. – О, оця ще й нічого в порівнянні… Ну, ти, кралечко, попала!»
* * *
«Ну, так, тепер вони кажуть, що я дурна, зла, очі в мене косі, бо «куди можна було дивитися, чи ти не бачила який Він - обкурений, затяганий, як дешева шльондра, і взагалі що Ти в Ньому знайшла?» А я ж Його кохаю. Його світленький чубчик, закручений на шиї, Його оченята, як потріскане лобове скло на морозі… Я за Нього життя віддам, я за Ним хоч в пекло, хоч на землю, хоч на іншу планету… Він мій солодкий Гріх».
«Ну, от я сам себе не впізнаю. Оце так відзначив День Валентина, оце так попав. А Вона… В платочку, в чоботях, невинна така, сором`язлива. А виявляється та сама Любов... Отак лохонутися! Ненавиджу!
Як же мені Її побачити? Скажу Їй… Ні, краще відразу пошлю… А, може, поцілувати… У-у-у, ненавиджу. Люблю Її. Яка дурня, люблю… Я без Неї не можу. Я без Неї не хочу».
* * *
Взявшись за руки, Любов і Гріх потайки втікали на землю.
- Ну, не так уже тут і погано в цій Забурбелівці.
- Ага, і радіо є.
