

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	719
Творів:	10781
Рецензій:	16389

Наша кнопка

Код:

Художні твори Проза поезія в прозі

***

© Оля Фабіровська, 11-02-2008
криваві потоки твоїх сліз збивали мене з ніг я падав, піднімався і йшов далі я не хочу більше слухати твої лагідні слова. не можу...я зникаю. я йду в край, де тебе нема де здається, що люди літають високо в небі я йду туди, де мене чекає моя нірвана туди, де більше не побачу твого розчарованого обличчя а чого ти чекала? невже ти думала, що я - саме той. а я попереджав. я казав не довіряй мені а ти, дурна і закохана, вірила. ти думала, що я ангел жаль, але тепер тобі доведеться зрозуміти - я диявол. я нічого не відчував, коли цілував твої солоні від крові губи ти думала, я кусаю їх, бо це збуджує. дурна! я споживав тебе, випивав до дна, як бокал вина. чому ти мені вірила? навіщо відкрилась? я не терплю відвертості. я лицемірний, я люблю спокушати. але коли ти відкрилась - я зрозумів, що все зайшло надто далеко. і я пішов. навіщо ти плачеш? навіщо кричиш? дивись, відкриваються рани на твоїх губах. краще закрий рот і залікуй їх. краще закрий своє серце і забудь мене. я не той, а ти не для мене. я диявол. а ти - занадто чиста, занадто невинна. ти, це ти ангел. іди, лети, піднімайся в небо. залиш мене в моєму пеклі я залишусь сам, я питиму власну кров - я повинен жити. але без тебе. знаєш, я теж колись був ангелом красивим, величним і чистим. але я зрадив добро. подивись на мої крила - вони червоні це кров. кров сотні таких, як ти таких, як я колись. я вбив їх. я насолоджувався їхніми муками. я створив пекло в небесному підвалі і катував їх там. та згодом тіл стало надто багато я не мав чим дихати. я мусив піднятися сюди - на землю, до людей. я не міг злетіти в небеса - крила ввібрали в себе надто багато крові. вони стали заважкими. я прийшов. а тут - ти. як ти мене знайшла? навіщо? ??? не плач. це не допоможе. мій двірник прибрав у пеклі. я повертаюсь туди. ні, ні. ти не можеш піти зі мною. твої крила надто легкі, ти вся занадто легка. тебе виштовхне звідти сила земного тяжіння. ти народжена для землі. для людей. тому шукай свою людину, шукай своє щастя. і забудь про мене - про своє прокляття. забудь..... а я тебе ніколи не забуду, ти занадто глибоко засіла в моїй голові. голова важка. в очах потемніло... ось. я знову дома. в пеклі. прощай, моя неземна земна дівчинко. прощай і вибач.
Написати рецензію	Рекомендувати іншим

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]
На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Олександр Наталенко, 11-02-2008

м-да...
На цю рецензію користувачі залишили 4 відгуків
© Танюха, 11-02-2008

Згенеровано за 0.00991892814636 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

***

[ Без назви ]

м-да...