ПОШУК
 

AlmaNAH






Жанри

Авантюрна проза
Авторська проза
Альтернативна історія
Антиутопія
Бойовик
Вірш
Горор
Детектив
Елегія
Жіноча проза
Жіночий детектив
Історична проза
Казка
Казка для дорослих
Кіберпанк
Конструктор
Мініатюра
Містерія
Містика
Ода
Оповідання
Переклад
Поезії
Поема
Постмодерн
Пригодницька проза
Притча
Сатира й гумор
Сонет
Соціальна драма
Трилер
Утопія
Фантастика
Фентезі
Цикл поезій
Щоденник

Гоголівський ФОРУМ




Наша статистика

Авторів: 719
Творів: 10781
Рецензій: 16389

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Щоденник

Філософсько-езотеричні ухили

© Schwarzer Aristokrat, 02-02-2008
Як гадаєш, варто відраджувати відчай? Саме той, що вчора прикидався твоїм світом, а сьогодні.. Ти й сам все бачиш сьогодні. Ти мерзнеш у  ліву руку, думаючи про медові поцілунки в майбутньому. Почасти розгублюєшля і уривчасто починаєш аналізувати минуле. Ламкість нігтів і твердість репрезентативної оболонки видають твою найдосконалішу гармонію. Ти дещо втомився, але ось уже кілька днів те й робиш, що відсипаєшся. Тільки досі не знаєш від чого. Ця стривоженість починає остаточно набридати і ти вирішуєш бути гуманним, принаймні у ставленні до себе. Та й навіщо ці припадки самовимотування. А потім знову грім і блиск. Ти не любиш заспокоювати себе, ти не вмієш заспокоювати себе, тобі потрібен поважний спокій.. Ти чогось чекаєш. Хочеш відповіді, налаштовуєшся на її вібрації. І починаєш несамовито сміятися, бо ще, виходить, не час. А так хочеться. Абсолютна тобі екзистенціалістська безодня з претензією на філософсько-езотеричні ухили. Так, сміятися все ж таки варто. І то саме сьогодні, з цієї ж причини, до кінця невідомої жодному з богів. І з небогів також. А згодом крик, далекий крик, що прорізається через усе паскудство. І глушиться в мені, в моїх словах, в літерах на моніторі. Може з часом воно побачать себе на папері. Може. Відчуття підготовки щораз більше дає про себе знати, та поруч з цим не хоче натякати на зміст справи, що мати стати моєю. Чого чекати? Скільки? Останні дні немов минаються в минанні. Я дико не люблю такого стану. А виходить це навіщось потрібно. Як мало я знаю. Яке часткове розуміння. Мене лякає се невідання. Та якось мляво перетворює мої думки в неучасть. Хоч моя сутність протестує проти цього настрою. Провокує без упину на знищення непотребу. Та невикінченість ще перебуває в мені. Я хочу звільнитися.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим

Рецензії на цей твір

А як це - "відраджувати відчай"?

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© М.Гоголь, 04-02-2008
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія ] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.0110509395599 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО  WWW.UKRKNIGA.COM - найбільший вибір словників та підручників в Україні
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif