Передмова
Сьогодні модними стали ідеї ЖЖ та сайти «самообслуговування» письменників. Що це має означати? Близькість мистецтва до звичайного життя і живих людей чи відмирання цього обдертого, використаного слова «мистецтво»? Відгуки є різні. Але факти – незмінні: напрямок розвивається.
От мене мучило питання: чому мають гинути цікаві діалоги живих людей? Хіба вони гірші за вигадані автором історії, трансформовані у репліки?
Розмовляти із собою виявляється часом корисно. А в мене ще така особливість: щось задумаю, то потім трапляються потрібні люди, випадки, речі. Ось і зараз. Плід потрібного випадку.
Ще одне зауваження. На авторство цього тексту може притендувати мабуть кожен з учасників розмови. Але Я (я…к себе люблю!) – трохи більше. Бо, по-перше, моя стаття стала причиною (тобто спочатку коментували матеріал), по-друге, - моя ідея створити Живу Драму. А вже комедію, трагедію чи власне драму – вирішувати вам.
Дійові особи:
ВеСІЛ – Відвідувач сайту «інша» література (з віслюком нема нічо спільного);
ТМЛ - Таня-Марія Литвинюк (поетеса, автор матеріалу на сайті);
А - Ані Антоні, Авторка, Антоніна, Аністратенко Антоніна, Ars Longa (імена «вашої покірної служниці»);
ІФ - Іван Франко, Ів. Франко (власноручний підпис і печатка), Іван Франко (псевдонім), Франк Іванько - (без діагнозів);
пі - Псевдонім Інтернетович - (без коментарів);
ТП – таємні прихильники - (ну і fun-тазії ж!);
еММеЛ - експерт-мистецтвознавець Михайло Лісничий (нічо спільного з їмейлом).
1.
Цирк на дроті
ІФ: Правий Жадан у його статті на цьому сайті - укрлітература жиє без нормальної критики. А почитаєш отакий опус - то й поготів! Укрлітература животіє навспак отакому...
Взагалі, що шановна Авторка намагалася висловити в своєму тексті? Перерахувати п’ять прізвищ? Гаразд, оце їй вдалося. Не більше. Але чи є тут якесь тверезе і усвідомлене обгрунтування критеріїв, підходів до відбору цієї "Неперевершеної П’ятірки"? Виключнно ті п’ять книжок, які Авторка прочитала? Бо шостої ще не прочитала?
Та ж навіть і ці п’ятеро до "укрсучліту" як такого мають вельми опосередковане відношення, окрім Дзвінки Матіяш, мабуть. Забужко вже давно рахується "сучасним класиком", як і бубабісти... Кожелянко - окремо від усіх дискурсів і сам по собі...
Коротше, як безпредметний стьоб - цей опус Антоніни Аністратенко може бути. Але як бодай спроба анлізувати стан сучасної української літератури - НЕЗАЛІК!
А: Високошановний Той-Хто-Не-Підписався! Ви закидаєте мені непрофесійність? Це ваше суб"єктивне враження. Кажете 5 книжок? Я не впевнена, що на сайті інліт хтось би публікував нескінчену епопею "об прочитанном"? Обирати треба головне і те, що підходить саме в цей час!
"Але чи є тут якесь тверезе і усвідомлене обгрунтування критеріїв, підходів до відбору цієї "Неперевершеної П’ятірки"?"- О! Ви мене дивуєте! Цитую Сашка Бойченка, з яким зараз надзвичайно згодна: "Якої об"єктивності ви хочете в літературі?". Література - річ суб"єктивна. Як улюблені цукерки. Одну мою подругу неможливо примусити їсти оливки... Так що... Може ви образились, що 5-ка не включає вашого улюьленого письменника? То саменькі про нього напишіть. Спровокуйте мене на шосту книгу)))
В будь-якому разі дякую за коментар! З наступаючим Вас!
ІФ: Ні, я не закидаю непрофесійність. Тобто, це не закид, а реальний факт. Під час читання цієї статті у мене склалося таке суб'єктивне враження. Вельми об'єктивно. :)
Обирати треба головне і те, що підходить саме в цей час!
Ну то й назвіть, будь ласка, що (а головне - чому) є головним особисто для вас і що (а головне - чому), на вашу думку, підходить у цей час. Це й надалі буде цілковито вашим текстом з особисто вашими думками, але зрозумілішим для читачів. Будь ласка поясніть, чому читачам треба прислухатися до ваших думок? Чому треба обирати те, що ви кажете? Адже якщо ви самі у цьому не маєте впевненості (бо я її не побачив у вашій статті), то яким чином можна переконати неззаангажованого читача, "який не в темі", і хоче тільки дізнатися про те, що і чому варто вибрати почитатии серед сучасної літератури?
Література - річ суб"єктивна.
Згоден, якщо йдеться про художню літературу. Але ж літературна критика, чи спроби критичного аналізу - це вже інша галузь, де корисніше було б застосовувати раціональні та логічні підходи до усвідомлення предмету суб'єктивної художньої літератури. Невже для вас і художня література, і літературна критика це те саме?
Жодних заперечень не маю проти обраних вами п'яти авторів, але ж у вашій статті не побачив переконливих причин, за якими їх було зібрано разом. Якщо ж ви дійсно хочете переконати своїх читачів, що ваш підхід до оцінок сучасної української літератури уподобнюється ірраціональності й лекговажності вибору улюблених цукерок, то вважаю для себе цю тему цілком закритою, а подальшу дискусію - безперспективною. Смачного споживання улюблених цукерок під новорічною ялинкою! :)
Ів. Франко (власноручний підпис і печатка)
А:Повертаючись до вашого Коментаря. Не можу заспокоїтись. Вам, здається, цікаво подивитись чи бігатиму я по стелі. Краще Літературна критика=художня література. Дохідливо, гарно, вишукано: такий собі майстер-клас і увага до твору письменника. Різноманітна, до речі. Критика, як і худ. літ. не може бути однаковою. Моя замітка щось додасть читачеві, а не віднімить. Я нічо не нав"язую - просто ділюсь враженнями. До думок можна приглядатися, а можна взяти до відома.
Може Ви набагато професійніше пишете за мене, але ж професійність з неба не падає... А логічні і раціональні підходи варто застосовувати письменникам, тоді можна будувати логічну й конструтивну критику.))
Як хочете - аукніться на мейл і я надішлю вам щось інше. На розтерзання.
Антоніна
пі: Шановна Антоніно!
Навіщо повертатися? Ліпше рухатися вперед! :)
Якщо не можете заспокоїтися - це добре - пишіть ще, краще, ніж було!
Ні, мені не цікаво дивитися чи хтось бігатиме по стелі.
Критика суттєво відрізняється від худ.літератури. За визначенням. Ящо ж цими відмінностями нехтувати й писати критику так, як пишуть художню літературу - то зрештою вийде неїстівний куліш, який буде ані критикою, ані художньою літературою. Така собі беззмістовна псевдоелітарна укрсучесеїстична каша, яка нехтує потребами пересічного читача, але пересичена хизуваннями самозакоханого автора й езотеричною грою слів у ніпрощо. Вам подобається ІБТ? :(
Якщо ви щиро сподіваєтеся, що ваша "замітка щось додасть читачеві", то варто насамперед визначитися з отим "щось", і спершу конкретизувати б його для самої себе. Це абстрактне й неоковирне "щось" зможе перетворитися на чітку й ясну думку тільки тоді, коли ви самі вкладете в нього чіткість і ясність. Тоді й з читачами не треба буде сперечатися... :)
Як і що, або ж чи взагалі я пишу професійно - не має жодного значення до якості вашої статті. Я - ваш читач! Наразі важливим є тільки те, що я прочитав ваш текст. Вважайте мене своїм пересічним читачем, який дійсно зацікавився і щиро бажав би надалі бачити кращу літкритику 1) з-під вашого пера, 2) від інших авторів на цьому сайті "іншої" літератури.
Завдання письменників одне - писати художню літературу так, як цього потребує їхній творчий задум і метод. Завдання літкритиків - відшукувати у тому художньому писанні певну логіку, рацію, зерня... аби допомогти читачеві ліпше збагнути творчий задум і метод.
Жодного бажання "розтерзувати" не мав і не маю. Будь ласка, пишіть ще - вдумливо, грунтовно, цікаво і зрозуміло. Тільки таким чином і зможете вдосконалювати і поліпшувати свої тексти. Пишіть ще - я залюбки почитаю.
Псевдонім Інтернетович
А:"Вам подобається ІБТ? :(" Чого вмирати? А Вам як? Чесно, не знаю, що це таке. Напишіть. Цікаво ж. Тільки не підписуйтеся позашлюбним сином Всесвітньої Мережі. Дістало. Напишіть своє справжнє ім"я (не прізвище - я не з КГБ; чи воно таке рідкісне, шо впізнають?). Хочеться вірити, що спілкуюся з людиною!
пі: ІБТ = аццкій сотона (пекельний дідько) укрсучліту!
Наполегливо рекомендую користуватится пошуковими системами! Ось що вигулькує в першій же позиції Гугля, цитую:
Для тих, хто з якихось причин не знає, про якого-такого Ібете наразі йде мова, я зроблю важливе повідомлення. ІБТ (Ігор Бондар-Терещенко) відомий насамперед як не дуже ортодоксальний літературний критик, що його самого всі люблять критикувати. І є за що. Так, це він паплюжить нашу неньківську-солов'їну чудернацьким правописом. Це він колишніх роботодавців називає "Нужник Review". Він, він - статтю буцімто про Дереша пише цілком про Іздрика у відповідь Єшкілєву (отут би Фройд плакав).
Виключно на Ваше прохання - НЕ підписуюся "позашлюбним сином Всесвітньої Мережі"! Мої численні імена, справжні чи вигадані, насправді не роблять жодної різниці в контексті цього спілкування. Натомість мої думки, хочу сподіватися, важать стопудово! Можу тільки запевнити, що ми з Вами ніколи не зустрічалися в реалі та, напевне, ніколи не зустрінемося. Будь ласка, вважайте мої дописи ідеями без авторства, які самостворюються Інтернетом :)))
А:Чому ви вирішили, що мені подобається Терещенко? До речі, абривіатури тримаю в пам"яті до кінця статті, яку читаю. Так, я не намагаюсь запам"ятовувати абревіатури, цифри соцопитування чи номери телефонів довіри. Та ще не роблю деяких інших безглуздих речей. Але чому ви вважаєте мене прикладом аутизму? Я користуюсь пошуковими системами. Ось зараз скористалась Вашими безавторськими самостворюваними ідеями.
Далі...При чім Терещенко до того коментаря? Чому погано його знати(любити, нелюбити)? Він досить цікавий. І від його "огидних, скандальних" речей не вмер ні Іздрик, ні Дереш. А навпаки. ...Я зовсім його не люблю. Якщо Вам цікаво, кого я люблю, - Ірванця, Неборака, Ю. Винничука, Покальчука, КОЖЕЛЯНКА (завжди), Матіоску (деколи),а ще - Севернючку й Мельничука, напротивагу їм Антоніну Цвид і знову Винничука. Їх знаю за що і чому. До критиків ставлюсь індеферентно. Їх треба читати, щоб лоб не вужчав. Одного Бойченка люблю. Правда, не знаю за що. Може за Поступ чи МБ, а може - Поступ і МБ за...
Солов"їну не псую. Не люблю тих, хто псує - синдром філолога.
Підписуйтесь хоча би однаково. Бо можна звар"ювати. Я вже плутаю дописи і кому що...Бо коли з людиною завтра зустрінусь - то одне, а коли в перспективі і знайомства нема - інше.
Останнім мабуть не дуже буду плакатись. Бо Ви не маєте внутрішньої сили. Як пояснити це моє твердження - не знаю, ще не вербалізувала. Самі мучите мову, робите інструментом катування інших людей (забагато слова "інший"))), а потім вимагаєте чогось від...Господи!...оточуючих. А я на відміну (така хороша:) ) - бавлюся словами. Це інше (враг би побив це слово).
Не ображайтеся, я не рикаю. Просто ваше іронічне ставлення ...дивує. Я (як завжди - оптимістично) такого ставлення не можу навіть уявити.
Пі: Чому ви вирішили, що я вирішив, що вам подобається ІБТ? Я лише запитав про це, але простої відповіді не отримав. Натомість, отримав купу ваших запитань...
Спробую відповісти на одне (у коментарях, аби "не плутати дописи і кому що" зручніше спілкуватися у форматі одне запитання - одна відповідь):
Чому погано його знати(любити, нелюбити)?
Ні, не погано. Дописи ІБТ важливо знати тому, хто фахово цікавиться укрлітературою. Жодної шкоди в тому, щоб знати я не вбачаю. Більш того, знання саме по собі ніколи не буває шкідливим. Тільки його брак (або неправильне застосування) шкодить. Питання любити чи не любити ІБТ - це вже справа приватна, що може відзеркалювати лишень особисті смаки, тому це мене не трубує.
Мене турбує те, що вузколоба провінційність, агресивна псевдоінтелектуальність і безмежна самозакоханість беззмістовних, нечитабельних статей ІБТ додає шуму до базарного галасу, синкопічної какофонії довкола укрсучліту. Що, зрештою, шкодить цій літературі, або принаймні не приносить жодної користі - бо може тільки відштовхнути потенційного читача, а не привабити. Голосів тверезих і змістовних ліктритиків у цьому базарному галасі аматорів і нездар, які б могли розтлумачити що діється в укрсучліті, на жаль, мені ще не вдалося почути...
Тому, кожен новий голос літкритика-початківця - це для мене очікування: чи отримає уксучліт новий шанс чи його знову буде змарновано
А:Одна відповідь.
Спробую дати одну відповідь на купу (йес!) тепер Ваших запитань.
Ваші тексти досить динамічні. Ви відчуваєте мову. Не зважаючи на те, що ми не бачились, здається, я десь ВАШЕ читала. Мені казали, що я теж трохи вчуваю мову... на запах)) Так це те саме, що мені писатиме Іздрик або Винничук під псевдо, і ніби я їх не впізнаю. Ну, це надто грубий (товстий, гладкий))) приклад.
Так от, про запах... Сучліт видає такі аромати, що Бреф не помагає. Тому навіть песики для ловів важко знаходять омріяну ЗВІРИНУ у дохлятині.
І критики. Хто з начитаних, розумних, освічених людей хоче у цьому копирсатись? Хіба випадково "підсаджені" на цю "тєму" тією ж ЗВІРИНОЮ. Тобто яке їхало - таке здибало. Усім по заслузі, як котам.
П. С. А голос молодого критика Ви чомусь підтримуєте, затягуючи мотузку на шиї. Зважаючи ще на те, що "молодий критик" - дівча.)))
Хоч я не жаліюся. Так мені цікаво. Бо коли б Ви мені писали "а-ля МОЛОДЕЦЬ", то на тому б і закінчилось...
Далі буде…
2.
Класне у вас спілкування! (?)
А: Класне у вас спілкування! Тільки І. Франко нагадує мені вчителя. Незаліки, вичитування... Але круто. Стаття Антоніни викликала ледь не бійку:)) Цікаво, І. Франко випадково не Віта Бревіс?
Ars Longa
ІФ: Що ж тут класного? На сайті "іншої" літератури очікував побачити "іншу" літкритику. Помилився...
До речі, Ars Longa нагадує мені віденський стільчик з елементами монголського самовару. Цікаво, а Ви випадково не родичка Long John?
Іван Франко (псевдонім)
А:На сайті інша література (літера_тута, літера_нута) хотілося побачити інші псевдо, але не вийшло. А от ви - я бачу - пишете критику на критику, вдвічі довшу за саму критику)) Я після спілкування з вашим чарівним псевдо (сподіваюсь ви в житті по-іншому спілкуєтесь) вже й сесії не лякаюсь.:-*)
Про Ars Longa: не знаю в кого там чакра з мантрою злиплась і перетворилась в єгипетські скорописи)), але Ars Longa має трохи стосунок до ... мене (не хочу здаватись самозакоханою). Щоправда, після ваших псевдо, моє здається дуже скромним:0
Антоніна
А:Забула. Зібрано разом, бо це не клуб бабульок за 60. Не за інтересами. А несподівана зустріч цілком різних авторів для заперечення "нелітературного укр процесу"
Авторка
Пі: "бо це не клуб бабульок за 60" = misogyny + gerontophobia
Авторко, може і Ви колись будете бабулькою за 60, якщо Бог дасть...
"заперечення нелітературного укр процесу" - яке заперечення? де ж ви там його побачили? будь ласка наведіть цитатку. дякую :)
Псевдонім Інтернетович
А: Шановний Іване, якщо я така бездарна у літ-ній критиці, і, як виявилося, у худ. літ. також, то може мені взятись до розшифрування вашої праці по астрології, бо нині готичний шрифт рідко хто вміє читати?)Зважусь на пораду: в наш час легковажно вибирати цукерки досить небезпечно. Читайте новий детективний роман "Солодка смерть класика")))
Мені лишилося ще 20 томів ваших праць.
ІФ: Шановна Антоніно!
Не знаю чому Ви згадали про бездарність, астрологію тощо. Я висловив свою власну думку щодо Вашого тексту, який мене розчарував. Переходити на особистості мені не цікаво. Як і полемізувати з Вами щодо цукерок. Наразі вважаю цю дискусію цілком вичерпаною.
Щиро бажаю успіхів у подальших спробах літературної критики.
З повагою,
Франк Іванько
А: А як Ви мене розчарували... Ніколи не думала, що моя жартівлива писулька може викликати таку вашу реакцію((( Я сподівалась на усмішку й підтримку... Думала: вже хто-хто, а ВИ зрозумієте і без коментарів... Шкода, що даремно...
Ані Антоні
ВеСІЛ: писулька - це ключове слово для розуміння укрсучлітератури та довколоукрсучлітного дискурсу. дякую, що підтвердили.
3.
Реабілітація
ТП: Тося! Молодец! Давай в том же духе! Твои тайные поклонники из 93 квартала.
ВеСІЛ: Давай ише!
еММеЛ: Додамо вам трішки жару, із сусідського кварталу.
Ти бач конструктивної критики захотікось, ще й без переходу на особистості, а навіщо тоді вона вам здалася.
Засмітили голову людині, що вже ніяк і дихнуть, невігласи й святоші в масках пишуть, про "ссуть", що з баняка нальють.
Взагалі спілкування з гоблінами, гамбургерами і івано - францисканцями, достало.
Влучно вас Аністратенко на .... насадила, і не скуліть, бо у ваших баняках точно лише кості "з чорнослзливу" торохкотять.
Фізично теж люблю літературу,
бо більше ніяк і любить,
посліди геростратів я ношу в макулатуру,
щоб трошки полочки звільнить.
- А політика у наш час, це швидше полювання на кабана, тільки невторопаю навіщо кабанам наша література?
Е, видно потрібна, бач як огризаються!
експерт-мистецтвознавець Михайло Лісничий
А: Дякую Вам за підтримку. Мені стало так самотньо, коли мою спробу
висловитись сприйняли, як зраду Батьківщини. І найгірше те, що,
здається, це робить людина-авторитет для мене в плані сприйняття суч.
літ. та критики.
то чи варто щось робити далі у цьому напрямку? Навіть не знаю. Я не
ляклива, не боюсь критики, але... це вже інший рівень - знущання. От.
Та сьогодні повернулась додому від подруги. У її бабусі святкували
Різдво Христове. Світле і давнє українське свято вперше зустріла в
селі!))
А ще тепер Ваші коментарі! Моїх там теж багатенько, а ніхто не реагує.
Мені навіть тепло стало і затишно.
З Різдвом Вас! Доїдайте смачну кутю, а з нею наповнюйте життя гараздами,
здоров"ям і приємнми несподіванками у прийдешньому році. З повагою і
приязню - Антоніна.
П.С. Ви досить жорстко висловлюєтесь. Може з такими чуваками так і
треба, лиш я не вмію... Ніби й приколююсь, але не ТАК. (до Ющенка не має
стосунку). Почитайте лист. І все-таки не тре так, мені аж незручно...що справді ледь не бійка...через "писульку". Що ж буде, як "батьки" опублікують прозу чи поезію?
Антоніна
ТП: Вже сусіди прочитали, знають, що є таке дівчисько Ані Антоні. Славно!
еММеЛ:Сусід сусіду про сосуд!
Сосуд мудрості наповнити можна лише загальними прагненнями,
бо він дуже великий. Якщо кожен буде наповнювати свій і лише власними зусиллями то нічго не буде, до ранку висихатиме і це перетвориться на танталові муки.
Замало знати, треба щось писати і відповідно дяти.
Мудрість на полиці лише пилом припадає, поки археолги майбутнього не відкопають.
Допоможемо тим хто хоть що небуть робить.
Л.М.В.
А: Няв! то ж напишіть мені на електронку! Чи ви отримали моє повідомлення з хвостиком... пухнастим? А ще ...чому "сусід"?
Про підпис: добре, хоч Л.М.В. (а не Л.М.Ю.!!!- ще одного класика не переживу))))! Розумієте, звісно: Л.М.Ю - Лермонтов)))
Ані Антоні
4.
ресурси
А: Писати то я можу, але чи публікуватимуть найближчим часом це "батьки" - не знаю. У них треба спитати.Питаю: будете?))
Пі: Антоніно!
Якщо можете писати - пишіть!
Якщо "батьки" відмовлятимуться публікувати тут - спробуйте на іншому вебсайті. Богу дяка, нині вже трохи є укрлітературних ресурсів у Мережі.
Успіхів!
Псведонім Інтернетович
А: Напишіть посилання. А то мені друкованих джерел мало. І друковані Ви читати не хочете - вам інтернет-публікації подавай. Так справді цікавіше))
Пі: Антоніно!
Дійсно, читаю все менше паперу й все більше інтернету. Так справді цікавіше :)
Мої посилання цілком суб'єктивні. Лише те, куди я найчастіше зазираю, окрім цього сайту. (Застереження: жодного стосунку до організаторів чи власників не маю)
Сумно
Артвертеп
Нарешті, особисто мій улюблений ресурс (де новачки мають шанс отримати корисні відгуки) -
Гоголівська академія.
А: Не буду сподіватись на добру волю господарів сайту: додам Вам "залюбки читання" у коментарі.
***
Я щаслива засинаю
з тобою.
І без тебе засинаю
щаслива.
Я готую гострі шаблі
до бою,
Я годую нявок щавлем
зрадливих
Я тебе не обіймаю
сьогодні.
Я від тебе переймаю
вдачу.
Ти сидиш на укривалі.
Ти – модна,
Моя плюшева черепашко.
10.10.07.
Аністратенко Антоніна
4.
Heppy end
ТМЛ: Антоніно,Ви така позитивна людина, що капець!!!!!Я стільки задоволення отримала,читаючи вашу спільну з Франком Франковичем дискусію!!!!!Дякую за настрій!!!!Таня-Марія Литвинюк
А: Справді? А знаєте, скільки задоволення отримала я, коли перед самим екзаменом мені пишуть ТУТ НЕЗАЛІК, там не нра...
Зрештою фронти перемістились на лінію Франко-Лісничий))) Та інші fun-тазії.
А ще я ... маю зізнатись: без дозволу "викрала" у Вас епіграф до вірша. Він мені так підходив: я в осад випала. Даруйте, треба було спитати чи написати щось...
Ані Антоні
ТМЛ: "Менше думай - більше молись"?
А: Звучить у цьому контексті, як погроза. :)
А з цим я взагалі не згідна. Навпаки. Більше думай - тоді менше молитися доведеться))))
Ані Антоні
ТМЛ: …
А: Ага. Дійшло. Не це. Може побачите, як опублікують вірші...
ТМЛ: чекатиму:)
А: Так напишіть мені на мейл. Поговоримо. У коментарях не хочеться.
_____________________________________________________________________________
таки написала…
4.
Продовження…
еММеЛ: Критична стаття, на мій розсуд, це нагорода за згаданий твір.
Не кожному її треба давати, бо іноді в критику прийдеться вкладати більше розуму і зусиль ніж автор витратив на власний твір, а це одновалентно - нееквівалентно.
Колись одному хворому теж сказали: "Нормальний стан, хвороба розвивається за встановленим діагнозом, а так все добре - пора підсумовувати справи поки ви ще при тямі....Доречі за відвідини з вас 25, гроб же кишень не має ги-ги...".
Невідомо коли це станеться з літературою і хто режисує цей діагноз, але
персонально більшості щелкоперів це не загрожує, хіба можливо шоста палата за ними скучає.
Колись одна мудра людина вимовила: "Поки є поети - народ житиме", не буду загадувати, але може і мені хтось надішле роботу, .... побачимо.
ВеСІЛ: Хочеться закричати: а король то безтижий. Перефразую: А експерт то галімий. Ви ж занадто попсові вуйку. Протріть очі, ви ж на мистецький сайт попали, а вам отуди, до "геніїв", любов-кров-цвяточки-гітлер капут, і на иншу срань. Пензлюйте отче в свою паству!
А: Якщо потрібно серйозно говорити, то критика є, лише чомусь окремо від письменників)) та їх творів)))У нас критикувати люблять, правда непрофесійно. Ха хай би вже яка БУЛА БИ КРИТИКА, так зв"язку нема.Ало! Ало! Ви мене чуєте??? Ні, бо не знаєте хто такий МЕНЕ. Ось і вся укр. проблема. Письменники критикують одне-одного, гейби не самих себе під псевдо))) І читають так само(((... Якщо потрібно бути точним.
Ars Longa
еММеЛ: Точніше не буває.
Кукушка хвалить півня за те, що хвалить він кукушку.
Або самозадоволення власних потреб, до речі закінчується на ...ізм .
Ars Longa,( алеж ) vita brevis.
МИСТЕЦТВО ДОВГЕ, ЖИТТЯ КОРОТКЕ.
Дай то боже щоб це відбулось ще за нашої памяті
ВеСІЛ: Ех кокушко, кокушко, кдє тфой кокушнік, крєвєтко-мєдвєдко!
Ліснічий-експертознавцю, у нашому лісі кокушка це зюзюля.
А: Мабуть дятел, позїдавши усіх жучків у корі, сплутав (чи від голоду)поклював деякі розділові знаки! От поганий!
Ars Longa
ВеСІЛ: Хто позїдавши усіх апострів?
Дьятли, якъ і кокушко, кълювають кълювомъ?
На відмінок від нашіхъ зюзюль, які дзьобують дзьобом.
Arse Longer Than Beavis >:(
Далі буде… Сподіваюсь щось цікаве і хороше. Бо все-таки мистецтво вічне, а життя у мистецтві, хоч і так само коротке, однак приємніше…
Всевидющі очка і всечуючі вушка, заради Вас відбуваються метаморфози мови і людської сутності, змінюються імена і принципи. Хай живе читач, без якого абсурдним є будь-яке письменство.
З повагою – Авторка.
