

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	719
Творів:	10782
Рецензій:	16391

Наша кнопка

Код:

Художні твори Проза Жіноча проза

Цілую

© Aнна, 28-01-2008
Катя вистромилася з розчиненого навстіж вікна своєї кімнати і мружачись підставляла бліде від природи обличчя гарячим сонячним променям. «Балдьож! Респект, чи як там його, тьфу, релакс!» Дзвінок мобільного перервав напружену роботу мозку. - Катька, пішли у шопінг! - Називається ще одна англічанка вивчила нове слово. - Що? Кать ти про що? Канікули на тебе дурно впливають! Мелеш спозаранку якісь нісенітниці. Про шопінг я знала з десяти років, між іншим. - Ага, тільки й досі не розумієш що воно таке. – Катя веселилася від душі, настрій чудовий і приємно, коли хтось тупить ще більше ніж ти сама. – Ну, ладно, Ір, не ображайся, але «шопінг» - це процес купування, і піти у нього не можливо, треба казати… мабуть, на шопінг, чи щось таке. Короче, не важливо. Я тільки за, ти ж знаєш, мені куди йти, то йти. А хто ще? - Ну, я, ти, Оксана казала піде, Таньку теж треба витягти, бо дуба дасть біля телека за канікули. - Десь через півгодини зустрічаємося на розі, де й завжди. - Тільки починай малюватися в цю ж хвилину, бо оте «як завжди» - твоє півгодинне запізнення – в печінках уже. Ти не на «Міс світу» йдеш. За дві години безцільних тягань штанів по магазинах, з однією на всіх новою помадою у рюкзаці, дівчата виходили з останнього на сьогодні пункту призначення. Катя йшла перша і в дверях ніс до носу зіткнулася з його дружиною. Діма позаду ніс її сумку. Каті в магазині забракло повітря. Він їв, роздягав, цілував її очима. Вона його. - Дім, ти де там? – обернулася дружина. Катя швиденько пішла до виходу. - Ти чого так довго? – дівчата, зморені прогулянкою, з радістю вирушили по домах. «Ти найгарніша на всьому світі». - Як він умудрився це написати, вона ж поруч? Якось так на душі незручно. Вона гарненька. В чому вона винна? Шкода її. «Не пиши мені більше. Ніколи.» «Не зрозумів, щось не так?» «Ти одружений. Я більше не хочу нічого про тебе чути.» «Це твоє останнє слово?» «Так.» * * * «Вечір такий довгий. Скоріше б ніч, та поплакати, щоб ніхто не бачив. Сама ж так захотіла. Сама винна. Але як по-іншому? А він такий гарний і гордий, він більше ніколи не подзвонить. Ну, хоча, можливо, тижнів через два, як пройде злість.» – думала Катя, сидячи з закритими очима у повній піни ванні. Телефон вперше за багато днів залишила на столі в кімнаті, а не взяла з собою, бо ж не чекала. Виходячи в довгому білому халаті і з рушником на голові з ванної кімнати, Катя наткнулася на маму, яка тримала в руках її телефон. - Що це в тебе за Діма? Он два повідомлення прислав, поки ти купалася. - Мамо, ну хто тебе просить лізти до мого телефона? - Що за тон? І взагалі, не відповідай питанням на питання. Хто такий Діма? - Знайомий. З паралельного класу. Ти його не знаєш. – Катя від нетерпіння аж ногами тупцяла на місці. – Ну ладно, мам, потім поговоримо. «Я так не можу!» «Я не хочу так! Без тебе». Дівчина поцілувала екранчик телефона і відразу ж відповіла: «Ти до мене серйозно ставишся, чи як до об’єкта сексуальної фантазії?» «А ти як думаєш?» «Не відповідай питанням на питання» - от і мамині повчання пригодилися. «Дуже серйозно. Якби я просто тебе хотів, я б так себе не поводив. Можна я тобі зараз зателефоную?» «Ти що? Вже ніч.» «Накрийся ковдрою і пошепки скажи мені пару слів, добре? Я вийду зараз надвір і подзвоню тобі». - Алло. - Я скучив за тобою. Дуже скучив. - Я за тобою також. - Доброї ночі, люба. - Тобі теж. - Цілую.
Написати рецензію	Рекомендувати іншим

Рецензії на цей твір

Твір страшенно нудний
© Елін, 14-06-2008

Кохання VS моралізування
На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Бондаренко Ю.Л., 30-01-2008

Згенеровано за 0.0099470615387 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Цілую

Твір страшенно нудний

Кохання VS моралізування